Основні засади формування комунікативної стратегії м. Києва: теоретичні та практичні аспекти

Анотація

У статті досліджуються питання розвитку нового для українського суспільства, органів державної влади та органів місцевого самоврядування соціального інституту – комунікацій з громадськістю – забезпечення зв’язку з місцевими громадами та створення умов для їх реальної участі у вирішенні місцевих проблем; конкретизації поняттєвого апарату, принципів і правил інституціонального аналізу; розробки системи критеріїв оцінки ефективності використовуваних органами місцевого самоврядування стратегічних моделей комунікації з громадськістю. Комунікації між органами місцевого самоврядування та громадськістю – важлива складова частина демократичного розвитку держави, становлення й розвитку громадянського суспільства та соціально й політично активного громадянина. У цьому контексті надзвичайно актуальним є питання вибудови ефективної системи взаємодії і забезпечення органами місцевого самоврядування результативних зв’язків із громадськістю, запровадження європейських стандартів комунікації «влада–суспільство», адже саме ці стандарти є релевантним фактором легітимізації управлінських рішень та забезпечують створення умов для реальної участі населення у формуванні й реалізації державної політики, насамперед у сфері місцевого самоврядування. Ми поставили за мету проаналізувати питання розвитку нового для українського суспільства соціального інституту – комунікацій з громадськістю – забезпечення зв’язку з громадянами та створення умов для їх реальної участі у вирішенні місцевих проблем; конкретизації поняттєвого апарату, принципів і правил інституційного аналізу; розробки системи критеріїв оцінки ефективності використовуваних органами місцевого самоврядування моделей комунікації з громадськістю. На основі цих даних потрібно з’ясувати чинники, що спричиняють соціально-політичну напругу та недовіру до владних органів різного рівня.