Інтегровані комунікації

ПОНЯТТЯ «МЕДІАДИЗАЙН» У НАУКОВОМУ ТА СЛОВНИКОВОМУ ДИСКУРСАХ (матеріал для словникової статті електронного освітнього ресурсу «Лексичний мінімум медіазнавця»)

Вікторія Іващенко, Софія Вжешневська, Анастасія Казьміна, Дар’я Кардасевич — Fri, 05 Jul 2024 00:00:00 +0000

Активне використання поняття «медіадизайн» у сучасному інформаційному просторі актуалізує проблему його визначення та лексикографічної фіксації. З-поміж різних типів словників виокремлюють зведені. Особливу увагу привертають ті з них, у яких зібрано методом інформаційного пошуку та впорядковано інвентаризовані з наукових і лексикографічних праць дефініції галузевих понять або філологічні тлумачення тих чи інших назв, що вони їх позначають.

У статті проаналізовано основні ознаки й визначення поняття «медіадизайн», засвідчені в наукових і лексикографічних працях та довідкових джерелах. Розкрито специфіку функціонування відповідного терміна, його походження й використання у фахових текстах.

Метод систематизації та зіставлення зібраного матеріалу допоміг виявити контекстуальні синоніми, якими послуговуються фахівці в галузі дизайн-проєктування. Методом дефінітивного аналізу з’ясовано основні ознаки поняття «медіадизайн» та запропоновано його визначення. Застосування методу візуалізації даних уможливило створення презентації й відеоролика для унаочненого представлення інформації про медіадизайн та поняття про нього, а також про термін, який позначає це поняття.

Інвентаризований матеріал адаптовано для словникової статті електронного освітнього ресурсу (ЕОР) «Лексичний мінімум медіазнавця», над розробленням та наповненням якого (як одного з дослідницьких напрямів колективної теми «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах») працюють викладачі й здобувачі вищої освіти Факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. За розробленим шаблоном словникової статті первинні дані систематизовано, уніфіковано та конвертовано до ЕОР.

У підсумку зазначено, що авторські визначення поняття «медіадизайн» формують п’ять векторів відношень родових, видових та суміжних понять (три вектори системних і два вектори асистемних відношень), через які науковці інтерпретують аналізоване поняття, що вимагає уніфікації та лексикографічної фіксації в словниках.

МЕМ ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ ПРИЙОМ ПОДОЛАННЯ СТРАХУ ПІД ЧАС ВІЙНИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ*

Тетяна Кузнєцова — Thu, 18 Jul 2024 17:56:38 +0000

У статті проаналізовано особливості мемів як комунікативного прийому знецінення страхів під час війни. У центрі нашої уваги – найпопулярніші меми про російсько-українську війну, які поширювалися в українському сегменті соціальної мережі Facebook протягом березня 2022 – вересня 2022 р.
Для визначення їх функціонально-комунікативного потенціалу було використано комплекс методів до- слідження: 1) контент-аналіз найбільш популярних у соціальній мережі Faсebook протягом березня – вересня 2022 р. українських мемів про російсько-українську війну; 2) онлайн-опитування 100 респондентів-українців з метою виявлення тих мемів, які, на їх думку, сприяли формуванню емоційної рівноваги під час війни; 3) функці- онально-комунікативний аналіз виявлених мемів кожної тематичної групи, що безпосередньо й сприяло визна- ченню їх основних особливостей як комунікативно-психологічних засобів знецінення страху.
Встановлено, що в інтернет-просторі за допомогою мемів було сформовано народний онлайн-дискурс емо- ційної стійкості українців. Віддзеркалюючи актуальні події, що відбуваються в Україні під час широкомасш- табного вторгнення росї в Україну, ці комунікативні одиниці значною мірою сприяли подоланню страхів війни. Зокрема, це виявлялося завдяки їх здатності:
- налагоджувати ефективну комунікацію зі «своїми» (адже меми «говорять» зрозумілою мовою про народ й створюються самим народом);
- формувати гумористичне ставлення до складних життєвих ситуацій, що сприяє емоційному вивільненню негативних емоцій, формуванню емоційної рівноваги;
- шляхом розкриття образу українців крізь філософію кордоцентризму поширювати цінності людяності й актуалізувати відчуття їх приналежності до цивілізованої європейської країни;
- просувати у масову свідомість наративи, спрямовані на формування згуртованості, стійкості українсько- го народу, почуття групової ідентичності «ми проти них», сили й віри в перемогу;
- тиражувати дискредитуючу інформацію про ворогів, що руйнує їх репутацію і призводить до закріплення у масовій свідомості меседжів про ворожу псевдоміць.

АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ МЕДІАСПОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ ЗА 2022 – 2024 РОКИ

Катерина Балабанова — Thu, 18 Jul 2024 18:09:50 +0000

Стаття присвячена аналізу тенденцій медіаспоживання в Україні за 2022–2024 роки, най- важчі для країни часи повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли адаптуватися до нового медіаланд- шафту потрібно було не тільки споживачу інформації, а й медіа. У статті проаналізовано загальну динаміку медіаспоживання в Україні протягом останніх двох років війни з метою розуміння того, як екстремальні умови у суспільстві впливають на інформаційне середовище, поведінку та психологічний стан споживачів. Цей аналіз у майбутньому дозволить розробити ефективні стратегії для медіаосвітніх установ та психологів у форму- ванні свідомого споживання інформації та забезпеченні якісної підтримки особистості в умовах психологічної кризи та емоційного занепаду після контакту з медіа.
Результати дослідження демонструють, що українці вже другий рік поспіль для отримання новинної інфор- мації обирають соціальні мережі та онлайн-медіа. Першість належить телеграм-каналам. Спостерігається зростання свідомого медіаспоживання українського контенту та патріотичного контенту.
Авторка наголошує, що постійний потік новин про війну, обстріли, дезінформацію та пропаганду чинять емоційний тиск на споживачів. Попри інформаційне перевантаження, українці потребують якісного та цікаво- го контенту. За 2023 рік значно збільшилося споживання розважальних програм, подкастів та інших форматів, які пропонують емоційне збагачення споживача. Отже, зростає потреба у психологічній підтримці та медіа- програмах, які б допомагали споживачу орієнтуватися в інформаційному просторі та підтримали контентом у важкі часи.
Іншою важливою тенденцією є зростання популярності концепції «екологічного медіаспоживання», яка пе- редбачає свідомий вибір інформації, критичне мислення, мінімізацію негативного впливу медіа на психічне здо- ров’я споживача.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ЛЕКСЕМ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОРИСТИЧНИЙ ДИСКУРС ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Олег Харченко, Аліна Мусієнко — Thu, 18 Jul 2024 15:41:53 +0000

У статті висвітлено когнітивні та лінгвостилістичні аспекти гумористичного україн- ського дискурсу під час повномасштабного російського вторгнення, акцентовано на процесі інтерференції слів іншомовного походження. Особливу увагу приділено лексемам та їх переосмисленню через використання когнітивних патернів, таких як: доступна евристика, негативне мислення, каскад доступності, свій-чу- жий патерн; ефект контрасту та стереотипних очікувань. У дослідженні розкрито різноманітні сти- лістичні засоби комічного, що спричинені інтерференцією слів іншомовного походження у гумористичний український дискурс. Основні стилістичні прийоми: іронія, алюзія, комічне іннуендо, паралелізм, парадокс, гіпербола, бафос, градація, метафора та риторичні фігури. Ці стилістичні елементи гумору відіграють важливу роль у створенні комічного ефекту та формуванні гумористичного висловлення в умовах воєнно- го часу. Виявлені комунікативні функції фрагментів українського гумору стосуються підтримання опти- містичного морального стану, сприяння одностайності українського народу у важких обставинах війни, створення негативного іміджу ворога, зняття психологічного стресу, який виникає у людей під час бойових дій, повітряних тривог, обстрілів.
Вибірка має три американські лексеми, три англійські, дві німецькі та одну турецьку лексему, яка дублю- ється у двох жартах. Усі вони переосмислюються та отримують додаткові смисли й конотації.
Український гумористичний дискурс під час повномасштабного російського вторгнення в Україну базу- ється на актуальних для країни темах: політичних; воєнних; культурно-історичних та суспільних. Прогля- дається систематизоване вживання запозичених слів у сучасних жартах, що стосується теперішніх реалій будь-якого українця. Сам гумор побудований на основі ситуативних обставин, що базуються на воєнних ас- пектах та їх наслідках для суспільства. Інтерференція лексем іншомовного походження призводить до на- буття конкретними словами та фразами нових та неоднозначних лексичних та семантичних сенсів. Більша частина вибірки, що стосується військової допомоги країн Заходу, інтерпретує запозичені слова у позитив- ному значенні; інша частина, що стосується російських реалій, надає конструкціям негативні комічні та іронічно-гумористичні смисли.

МЕДІАТЕХНОЛОГІЇ В КРИЗОВИХ КОМУНІКАЦІЯХ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ: ДОСВІД КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Катерина Баранова — Thu, 18 Jul 2024 15:55:03 +0000

У статті проаналізовано інструменти кризової комунікації, які використовувала місцева влада до початку пандемії коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19), під час пандемії, а також після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. та введення правового режиму воєн- ного стану. Зосереджено увагу на особливостях використання медіатехнологій у комунікації з мешканцями столиці для врегулювання кризових ситуацій, спричинених пандемією коронавірусної хвороби та початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну (на прикладі кризової комунікації Київської міської держав- ної адміністрації). Визначено, які медіатехнології та медіплатформи використовувала Київська міська дер- жавна адміністрація у досліджуваний період, як змінювалися пріоритетні медіатехнології після початку та впродовж пандемії коронавірусної хвороби, а також після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, проаналізовано динаміку кількісної зміни аудиторії на медіплатформах Київської міської державної адміністрації.
Наведено й проаналізовано конкретні приклади. Використання методів спостереження, системного аналізу офіційних пресрелізів і публічних заяв, порівняльно-зіставного аналізу офіційних звітів Київської міської державної адміністрації дозволило простежити еволюцію медіатехнологій у кризовій комуніка- ції міської влади Києва. Зазначено, що зі зміною кризових ситуацій змінилися не лише медіатехнології як інструменти комунікативної взаємодії між мешканцями та владою міста Києва, а й зміст самих повідомлень.
Встановлено, що надзвичайні ситуації сформували особливий інструментарій комунікативної вза- ємодії між Київською міською державною адміністрацією та мешканцями Києва. Зокрема, в умовах криз міська влада обрала шлях прямого інформування населення через медіаплатформи, які дають змогу опе- ративно надавати актуальну та достовірну інформацію, що допомагає зберегти життя та здоров’я громадян.

ГЕНОЦИДНІ СТРАТЕГІЇ ЩОДО УКРАЇНИ В РОСІЙСЬКОМУ ПРОПАГАНДИСТСЬКОМУ ДИСКУРСІ

Ірина Субота — Thu, 18 Jul 2024 18:25:18 +0000

Серед дослідників та науковців правничих наук наразі є дискусійним питання про визнання низки злочинів Росії проти України та її населення геноцидом. Натомість на рівні досліджень російського пропагандист- ського медіадискурсу багато дослідників визначає, що російський пропагандистський дискурс містить геноцидні ознаки (наприклад, М. Рябчук, Т. Снайдер). Зокрема, науковці беруть до уваги такі стратегії: заперечення геноциду як стратегія його скоєння (С. Коен, А. Джонс), дегуманізація та демонізація (Г. Стентон, Б. Бахадор), маніпуля- тивне використання терміна «геноцид» російською пропагандою (В. Романюк, О. Дудко, Е. Фортуін).
Метою статті є визначення геноцидних стратегій щодо України в російському пропагандистському дис- курсі на основі їхньої відповідності десятьом етапам геноциду, розробленим Г. Стентоном: 1) класифікація; 2 символізація; 3. дискримінація; 4. дегуманізація; 5. організація; 6. поляризація; 7. підготовка; 8. переслідування; 9. винищення; 10. заперечення. У статті ці етапи накладено на російський пропагандистський медіадискурс та розглянуто в контексті війни РФ проти України.
Аналіз на відповідність проведено на основі таких критеріїв: інтенсивність ненависницької риторики, наративізація та організація медіасистеми РФ (рівень втручання держави в порядок денний інформаційних медіаресурсів). Для аналізу обрано кейс повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року РФ в Україну, за яким слідували масові вбивства цивільного населення, руйнування житлових кварталів та позбавлення умов життя українців (як-от, обстріли енергетичної інфраструктури).
У статті проаналізовано, як фізичні дії РФ проти України відображені в пропагандистському медійно- му дискурсі, та їхню відповідність етапам скоєння геноциду за Г. Стентоном. Зокрема, етапи класифікації, символізації, дегуманізації, поляризації, винищення у російському пропагандистському дискурсі можна розгля- дати як прояв ненависницької риторики різної інтенсивності шляхом її посилення з кожним етапом щодо певної групи. Етапи дискримінації, підготовки, переслідування та заперечення здебільшого виявлено на рівні наративів щодо України, а етап організації виявлено в медіасистемі РФ.

ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В КОМЕМОРАЦІЇ КВІТКИ ЦІСИК В УКРАЇНІ

Ілля Афанасьєв, Катерина Лимарь — Thu, 18 Jul 2024 18:41:56 +0000

У статті викладено результати дослідження основних етапів, форм і промоутерів культу Квітки Цісик в Україні. Квітка Цісик була громадянкою США, народженою в США, але надавала великого значення своєму українському походженню й намагалася у своїй творчості відобразити цю українську етнічну самоідентифікацію. Проте у світі вона більш відома як виконавиця рекламних вокальних композицій на замовлення провідних американських корпорацій, ніж як виконавиця українських ліричних пісень.
Автори статті сфокусували свою увагу на історії та сучасному стані публічного вшанування пам’яті Квітки Цісик в Україні.
У статті застосовано міждисциплінарний підхід, зокрема зроблено психологічні гіпотетичні пояснення щодо мотивації промоутерів деяких комемораційних акцій. За допомогою порівняльного аналізу українських та іноземних масмедіа, визначено ключові події, форми, напрями комеморації Квітки Цісик на території України, схарактеризовано вплив багатьох акцій, осіб, зокрема й лідерів громадської думки, на формування сучасного українського масмедійного образу цієї діячки рекламної галузі. Систематизовано, в хронологічному порядку, історію найменування десятків українських вулиць на честь Квітки Цісик.
Практичне значення статі полягає, зокрема, у наданні рекомендацій та засобів їх реалізації для освітніх закладів, які здійснюють підготовку фахівців галузі реклами та зв’язків із громадськістю. Висунуто низку гіпотез, які можуть стимулювати подальші наукові розвідки щодо української комеморації Квітки Цісик.
В освітньому процесі, в підготовці фахівців із реклами та зв’язків із громадськістю, варто привернути більшу увага майбутніх діячів рекламного бізнесу та споріднених галузей, до прикладу досягнень Квітки Цісик та вшанування цих досягнень. Адже Квітка Цісик є нині в Україні, вочевидь, найбільш уславленою, вшанованою діячкою рекламного бізнесу. Отримання подібного визнання, увічнення в назвах вулиць, нагород, музеїв, творчих конкурсів є для багатьох діячів не менш, а для деяких і значно більш сильним, ніж матеріальна винагорода, стимулом професійного зростання, наполегливої праці в обраній бізнес-галузі.

КОМУНІКАЦІЙНИЙ ФУНКЦІОНАЛ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ІВЕНТІВ

Тетяна Бондаренко — Thu, 18 Jul 2024 18:51:05 +0000

Розвідку присвячено дослідженню комунікаційного функціоналу телеграм-каналів, що варто ви- користовувати для організації освітніх івентів. Зосереджено увагу на перевагах клауд-месенджера, а також на йо- го загрозах, що інтенсифіковані на тлі ІПСО. Мета дослідження полягає в з’ясуванні технічних аспектів функцію- вання телеграм-каналів, окресленні принципів їх наповнення в контексті організації освітніх івентів. Використа- но аналітико-синтетичний метод для з’ясування стану наукового опрацювання проблеми, окреслення природи основних термінів. Метод синтезу й узагальнення оптимізували теоретичний виклад. Метод спостереження та аналізу інформаційних продуктів використано для оцінювання контенту освітнього телеграм-каналу. Комуніка- ційний функціонал телеграм-каналу диференційовано за двома типами: базовий і додатковий. У межах кожного деталізовано інструменти, що можна використовувати під час наповнення власного телеграм-каналу, зокрема на освітню тематику. Удокладнено такий функціонал месенджера: базовий (комунікація в телеграм-чатах; надси- лання текстових, голосових і відеосповіщень; синхронізація контенту); додатковий (створення чат-ботів, закри- тих або відкритих груп і каналів; блокування; автоматичне видалення акаунту; реєстрація в телеграмі кількох акаунтів; заплановане в часі надсилання повідомлень; беззвучне надсилання повідомлень; самознищення контенту; сортування сповіщень за теками; пошук відео та gif-файлів; закріплення сповіщень угорі чату; вимкнення повідо- млень від надокучливого абонента; оформлення тексту; використання хештегів). Телеграм – кросплатформений клауд-месенджер, який володіє потужним та унікальним комунікаційно-інформаційним потенціалом, швидко ево- люціонував від платформи для спілкування до полісервісного майданчика, де сконцентровані численні ресурси, що дають змогу користувачеві організовувати освітні івенти та споживати й продукувати інформацію.

ПРОСУВАННЯ ІВЕНТ-АГЕНТСТВ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНСТРУМЕНТІВ SMM

Роксолана Дьяченко, Ніна Піддубна — Thu, 18 Jul 2024 19:05:50 +0000

SMM сьогодні – рушійна сила для бізнесу в будь-якій сфері, а визначення найефективніших інструментів соціального медіамаркетингу для івент-агенції локального розташування, дасть змогу іншим івент-фірмам поновити знання та вибрати найкращі варіанти просування власного бізнесу в Інтернеті.
Соціальний медіамаркетинг є важливим інструментом для створення власного унікального образу фірми, залучення цільової аудиторії та виходу на новий рівень бізнесу. У контексті конкурентного ринку та пере- вантаженості інформацією, ефективне управління інструментами SMM дозволяє підприємствам і агенціям вирізнятися, створювати необхідний імідж і забезпечувати успішну комунікацію зі своєю аудиторією.
Дослідження цього питання має стратегічне значення для рекламістів-практиків, адже воно сприятиме розкриттю ключових принципів та інструментів побудови успішних комунікаційних стратегій.
Крім того, у мережі Інтернет існує вже безліч різноманітних видів SMM і обрати серед них найефективніші для власного бізнесу стає дедалі важче. У роботі зібрані найвлучніші інструменти соціального медіамаркетингу, а також більшість з них застосована для реальної івент-агенції, що перебуває у стані «поновлення на ринку» культурно-масової діяльності. Тому вивчення промоції івент-агенції через інструменти SMM стане в пригоді сучасному івент-бізнесу.
Використовуючи методи абстрагування та класифікації було визначено SMM як такий і здійснено поділ його на види. Аналіз літературних джерел сприяв можливості визначити актуальні на сьогодні ін- струменти соціального медіамаркетингу, а також провести через порівняльний аналіз визначення сильних та слабких сторін SMM. Практично було використано експеримент для визначення того, як працюють інструменти SMM.
Використані в роботі інструменти соціального медіамаркетингу спрямовані на максимізацію взає- модії та зацікавленості аудиторії, підвищення обізнаності про івент-агенцію, стимулювання збуту та підвищення фінансової зацікавленості фірми. Один із ключових аспектів залучення цих стратегій полягає у важливості комплексного використання різноманітних інструментів SMM. Від пресконференцій до ак- тивних кампаній у соціальних мережах – кожен інструмент має свою вагому роль у формуванні успішної PR-кампанії.

SMM-МЕНЕДЖЕР НА УКРАЇНСЬКОМУ КОМУНІКАЦІЙНОМУ РИНКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ: РЕАЛІЇ, ВИКЛИКИ, ТЕНДЕНЦІЇ

Інга Погребняк, Діана Чепурнова — Thu, 18 Jul 2024 19:17:57 +0000

Здатність бізнесу бути гнучким і адаптуватися до реалій поточних умов дозволяє виживати в складні часи. За всіма комунікаціями від імені компанії чи установи стоїть комунікаційник або SMM-мене- джер. З одного боку, це проста професія, яка не вимагає великих зусиль, а з іншого – ця посада, передбачає по- єднання різносторонніх вмінь і навичок в одній особі. В представленому науковому дослідженні репрезентовані соціокомунікаційний і міждисциплінарний підходи. Використання таких загальнонаукових методів як індукція, дедукція, аналіз і синтез сприяло цілісному вивченню теми дослідження. За допомогою описового методу роз- крито предмет дослідження та окреслено основну проблематику. Проведене опитування демонструє невідпо- відність оплати праці SMM-менеджерів щодо очікуваних вимог з боку роботодавця. Наразі дисбаланс на укра- їнському комунікаційному ринку серед SMM-менеджерів існує на гендерному, віковому та регіональному рівнях. Результати дослідження показали, що керівники мають розумітися так само на алгоритмах та специфіці кожної соціальної мережі, важливості залучення до комунікації від імені бренду чи організації усіх працівників, а не лише SMM-менеджера.
Цифровізація економіки, виклики воєнного часу, завищені вимоги роботодавців до кандидатів усклад- нюють умови роботи SMM-менеджерів. Працівники мають поєднувати дуже різні вміння та навички, про- те не отримують відповідного рівня заробітної плати. Подальші наукові дослідження можуть стосувати- ся пошуку моделей удосконалення функцій та методів роботи SMM-менеджера як найманого працівника в організації чи установі з метою поліпшення ефективності діяльності такого працівника та встановлення гідної оплати праці.
Перспектива подальших досліджень полягає в пошуку супутніх проблем з комунікаціями в різних сфе- рах інших регіонів України. Для покращення ефективності слід переглянути вимоги до кандидатів, опти- мізувати їх відповідно до оплати праці, сформувати нові підходи до роботи SMM-менеджерів як найманих працівників.

МЕДІЙНИЙ ВІДЕОФОРМАТ РИЛЗІВ В ІНСТАГРАМІ: ЖАНРОВІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ

Олена Цапок, Світлана Коваль — Thu, 18 Jul 2024 19:35:40 +0000

Статтю присвячено одному із сучасних медіатрендів у соціальних мережах – рилзам, тоб- то коротким вертикальним пояснювальним відео, створеним для інформування аудиторії, яка сприймає ін- формацію з мобільних пристроїв. Акцентовано на популярності такого формату надання інформації та його запотребуваності, підтвердженої наведеними в роботі даними різних соціологічних опитувань.
Попередньо проведений аналіз наукових джерел засвідчив брак досліджень про медійні рилзи. Схарактери- зовано поодинокі праці науковців, здебільшого закордонних дослідників, у яких частково розкрито зазначений об’єкт. Виявлено, що значною мірою про рилзи писали практики, зокрема в галузі маркетингу.
У публікації визначено мету: аналіз жанрової специфіки рилз та характеристика правових норм їх створення. Сформульовано завдання: розкрити рилз як популярний медійний відеоформат в інстаграмі, його жанрові ознаки, відповідність юридичним нормам. Використано адекватні методи дослідження: аналізу, спо- стереження, опису, порівняльного аналізу, аналітико-синтетичного оброблення інформації, індукції, дедукції, узагальнення та систематизації.
У роботі акцентовано на активному використанні медіа, зокрема «BBC News Україна», в соціальних мережах нового жанру коротких вертикальних відео, тобто рилзів, які мають пояснювальний характер і гарно сприймаються аудиторією. Рилзам притаманний специфічний монтаж, обов’язковими їх складника- ми є прев’ю, інформаційні гачки на початку, динамічна розповідь на фоні швидкої зміни зображень, спону- кання аудиторії до коментування та переходу на сайт медіа. Важливу роль в їхній композиції відіграють титри та аудіосупровід.
Досліджені відео відповідають чинному міжнародному законодавству про свободу слова, зокрема ст. 10 Євро- пейської конвенції з прав людини, та вітчизняним нормам законів «Про інформацію» та «Про медіа», підзакон- ним актам щодо обмеження поширення відомостей про війну. Під час використання аудіовізуального контенту з інших джерел у ВВС дотримуються авторського права.
Підсумовано, що рилзи – це специфічний за монтажем та композицією потужний інструмент медіа для інформування аудиторії в інстаграмі й пояснення складних питань, і він відповідає чинним юридичним стан- дартам. Акцентовано на перспективі подальших зіставних досліджень медійних рилзів.

ЗНАЧЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В СИСТЕМІ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ

Андрій Сінько — Thu, 18 Jul 2024 19:52:57 +0000

У статті розкрито сутність і зміст зв’язків з громадськістю в сучасних умовах розвитку суспільства. Через призму сформованого в науковому дискурсі поняття креативної економіки аргументовано дотичність зв’язків із громадськістю до її ефективного функціонування. Було проаналізовано думки дослідників галузі соціальних комунікацій та дотичних до неї напрямів, актуальних для даного дослідження. Крім того, вра- ховано та описано сучасний понятійно-категоріальний апарат зв’язків з громадськістю в системі креативної економіки.
Зв’язки з громадськістю як функція ефективних соціальних комунікацій є важливою складовою роботи та вдосконалення креативної економіки в межах країни та всього світу. Йдеться про активне функціонування цього процесу, в систему якого входить низка важливих факторів, серед яких ключовим можна назвати пря- мий зв’язок комунікантів з аудиторією. За наявності злагодженої комунікації цих складових – має відбуватись процес передачі інформації, що в результаті призводить до появи нових рішень та задоволення суспільних очі- кувань.
Останнім часом в медіапросторі досить часто порушують питання ефективності креативної економіки в сучасних умовах, що потребує більше досконалих наукових досліджень її зв’язку із напрямом соціальних кому- нікацій. Особливої важливості набуває зв’язок з громадськістю, коли комуніканти потребують реалізації якіс- ного пояснення своїх дій і кроків, оскільки в умовах соціальної та економічної нестабільності виникає чимало викликів. Зокрема, йдеться про інструменти штучного інтелекту, що так чи інакше можуть доповнювати роботу організацій, чи нівелювати її шляхом порушення як правових, так і етичних норм.
У роботі реалізовано теоретичний підхід наукового дослідження, суть якого полягає в особистісному аналізі наявних праць науковців.

МЕДІАДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ «ДЕТЕКТОР МЕДІА» ТА МАНІПУЛЯЦІЇ В МЕДІАПРОСТОРІ

Марія Личук — Thu, 18 Jul 2024 20:00:45 +0000

У статті проаналізовано медіадослідження періоду повномасштабної російсько-україн- ської війни, здійснені за матеріалами відомого вітчизняного інтернет-видання «Детектор медіа».
Об’єкт дослідження – шість матеріалів, тематика яких окреслена повномасштабною російсько-укра- їнською війною в 2023–2024 рр., зокрема: «Війна та інклюзивність: як ворожий агітпроп намагається погір- шити сприйняття українцями людей з інвалідністю» (2023); «Я – за Росію, тому що в Росії більша пенсія». Як російська пропаганда розповідає про літніх людей (2023); «Вкрадене дитинство». Як російська пропа- ганда виправдовує депортацію дітей у Росію та звинувачує Україну у злочинах проти них (2023); Російські мережі: скоординований інформаційний вплив у країнах Центрально-Східної Європи (2024); «Волевиявлення без вибору»: як на тимчасово окупованих територіях України проходять російські віртуальні «вибори» (2024); Пропагандистські маніпуляції геополітичними темами у Східній Європі (2024).
Під час вивчення матеріалів інформаційного ресурсу послуговувалися такими методами як спостере- ження, класифікації, а також здійснено аналіз документальної інформації.
Зроблено висновки, що в період повномасштабної російсько-української війни інтернет-видання «Де- тектор медіа» проводить медіадослідження, зміст яких здебільшого пов’язаний із вивченням російських пропагандистських маніпуляцій, що дає змогу українському споживачеві інформації розібратися у фейкових повідомленнях, довіряти перевіреним джерелам інформації.

МЕДІА ТА ПОЛІТИКА: ЯК ЗМК ВПЛИВАЮТЬ НА ПОЛІТИЧНІ УПОДОБАННЯ ТА ПЕРЕКОНАННЯ СТУДЕНТІВ

Ольга Гуцол, Раїса-Ульяна Гуцол — Thu, 18 Jul 2024 20:20:22 +0000

У сучасному світі, переповненому інформацією та маніпуляціями, довіра до медіа стає клю- човим чинником формування політичних установок і переконань молодого покоління. ЗМК та політика взає- модіють у непростий та неоднозначний спосіб, впливаючи на політичні переконання різних поколінь суспіль- ства та їх уподобання через вплив на розум і почуття. Мас-медіа, як невід’ємна складова частина глобальної інформаційної панорами, виконують роль не лише постачальників новин, але й активних агентів політичної соціалізації, адже саме в університетському середовищі, де студенти перебувають на перехресті освітньої та громадянської активності, відбувається формування їх світогляду і майбутньої громадянської позиції. Ця нау- кова стаття присвячена дослідженню впливу мас-медіа на політичні уподобаннями і переконання українських студентів. Розглядаючи теоретичні аспекти впливу медіа на формування політичного світогляду, проаналізо- вано також практичні виміри цього впливу, роль медіагромотності у становленні політичних переконань серед студентської аудиторії. Взаємодія з різними медіаплатформами, включаючи традиційні ЗМК та активність у цифрових соціальних мережах, не лише надає студентам можливість отримувати різноманітну інформацію, але й формує їх критичне сприйняття політичної дійсності. Важливо зрозуміти, як саме довіра або недовіра до ЗМК визначає формування політичних уподобань та переконань, якими є маркери довіри чи недовіри і як студенти вбачають шляхи формування політично свідомої та активної особистості. Актуальність цієї теми полягає ще й в тому, що політичні уподобання та переконання формують не лише індивідуальний світогляд окремого студента, а й визначають суспільно-політичну активність наступних поколінь. Розуміння того, як медіа впливають на цей процес, може послужити підґрунтям для розробки ефективних стратегій медіа-освіти, спрямованих на розвиток критичного мислення та аналітичних навичок серед студентської громади.

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В ЗАГОЛОВКАХ УКРАЇНСЬКИХ ТА ПОЛЬСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ МЕДІА: ЛІНГВІСТИЧНИЙ І СОЦІОКОМУНІКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

Ілона Мирошніченко, Тетяна Файчук, Ірина Стогній — Fri, 19 Jul 2024 14:39:35 +0000

У сучасному світі масової комунікації та швидкого розвитку інформаційних технологій заго- ловки медіа-статей відіграють важливу роль, виконуючи функції привернення уваги, зацікавлення, інформуван- ня та орієнтування читача. Створення унікальних та ефективних заголовків є ключовим завданням авторів, оскільки вдалі заголовки не лише емоційно впливають на аудиторію, але й підвищують читацьку активність, сприяють пошуковій оптимізації та визначають тон і контекст матеріалу.
Дослідження фразеологізмів у заголовках інтернет-видань є актуальним завдяки їх здатності передава- ти складні ідеї та емоції в стислій формі. Фразеологізми відображають мовні та культурні особливості су- спільства, тому порівняльний аналіз українських та польських заголовків дозволяє виявити специфічні риси та спільні тенденції культур. Аналіз використання фразеологізмів допомагає зрозуміти комунікативні стратегії журналістів і редакторів, а також сприяє розвитку теорії медіамовлення та практики створення заголовків. Використання фразеологізмів у заголовках стимулює інновації як у лінгвістичних дослідженнях, так і в прак- тичній журналістиці.
Метою статті є проведення лінгвістичного та соціокомунікаційного аналізу використання фразеологізмів у заго- ловках українських та польських електронних медіа. Дослідження здійснено з використанням контекстологічного, ти- пологічного, описового методів, а також дискурс-аналізу та контент-аналізу. Вибірку становлять матеріали з україн- ських та польських електронних видань, що дозволило виявити спільні та відмінні риси у використанні фразеологізмів.
Результати дослідження демонструють приклади заголовків з фразеологічними моделями, такими як «дієс- лово + іменник у непрямому відмінку + обставина», «дієслово + прийменник + іменник» та інші. Фразеологізми в заголовках статей є потужним інструментом, що значно впливає на сприйняття читачами матеріалу, демонструючи багатство мовної культури та важливість емоційного контексту в комунікації.

МЕДІЙНА ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УКРАЇНІ

Олена Надточій, Дарія Прудіус — Fri, 19 Jul 2024 14:50:58 +0000

У статті здійснено спробу виявлення й аналізу основних випадків та тенденцій використання технологій штучного інтелекту у вітчизняній медійній діяльності. Актуальність презентованої статті по- лягає в необхідності вивчення особливостей застосування штучного інтелекту в медіа. Це зумовлено тим, що активне залучення штучного інтелекту до сфери журналістики ставить перед фахівцями низку нових викли- ків та питань, пов’язаних з якістю, достовірністю, етикою та соціальною відповідальністю медіаконтенту, а також із роллю, статусом, правами й обов’язками журналістів та їхньої аудиторії. Штучний інтелект може створювати контент, який важко відрізнити від людського, що може призвести до маніпуляцій, обману, плагі- ату, порушення авторських прав та ін.
Для досягнення мети застосовано комплекс наукових методів дослідження: описовий, систематизації, порів- няльно-зіставний, аналізу, синтезу та узагальнення. Проаналізовано вектори розвитку проєктів із залученням штучного інтелекту від «Associated Press» – першої інформаційної агенції, яка почала поєднувати журналістську роботу з розумними технологіями. Також досліджено особливості впровадження функціоналу штучного інтелек- ту в медіасферу. Так, виокремлено перші приклади використання згенерованого штучним інтелектом контенту відомими вітчизняними інформаційними проєктами – «Бігус Інфо» та «Слідство Інфо», розглянуто кейси викори- стання штучного інтелекту у виданні «Texty.org» та блозі ґрунтовної аналітики «DeepStateUA». Також у статті здійснено спробу з’ясування трансформаційного впливу штучного інтелекту на вітчизняну медіасферу.
Дослідження може бути корисним для широкого кола зацікавлених осіб, зокрема медійників-практиків, а та- кож викладачів та студентів ЗВО, науковців. Стаття сприятиме збільшенню кількості наукових досліджень з окресленої теми та дасть змогу екстраполювати теоретичні положення в практичну площину.

УКРАЇНСЬКИЙ ТЕЛЕМАРАФОН «ЄДИНІ НОВИНИ» ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ: ПРОПАГАНДА, ПІАР ЧИ НЕОБХІДНІСТЬ?

Костянтин Бакаєвич — Fri, 19 Jul 2024 14:58:08 +0000

У цій статті розглядається унікальний комунікаційний інструмент української влади для інформування широкої аудиторії в умовах воєнного часу, а саме телемарафон «Єдині новини». На почат- ку повномасштабного вторгнення рішення об’єднати мовлення провідних українських телеканалів поспри- яло консолідації сил представників влади щодо інформування населення та надання перевіреної інформації українцям про хід війни. Це спричинило високий рівень довіри до телемарафону. Проте на третій рік повно- масштабного російського вторгнення якість контенту в телемарафоні та дії окремих представників влади, великі витрати з бюджету країни на створення цього телемарафону у результаті почали турбувати гро- мадян, а рівень їх довіри до інформаційного мовлення падати. У статті проаналізовано переваги та недоліки телемарафону «Єдині новини», а також окреслено можливі варіанти розв’язання проблемних питань навколо даного комунікаційного продукту.
Зокрема автор зазначає, що трансляція верифікованої владою інформації, доступ до створення контенту «Єдиних новин» обмеженого кола медіа й журналістів, відсутність критики влади свідчать про високу ймовір- ність поширення пропагандистського контенту в мовленні українського національного телемарафону.
Ці проблеми потребують подальшого вирішення. Серед кроків щодо усунення переліченого може бути ство- рення документа, який чітко регламентує порядок ухвалення рішень і передбачає відповідальність за них для усіх учасників виробництва «Єдиних новин». Також важливим кроком стане збільшення квоти на виготовлення контенту Суспільним та його телеканалом.

ЖУРНАЛІСТИКА РІШЕНЬ: ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ТА ЇХ ПРОСУВАННЯ

Яна Бакаєвич — Fri, 19 Jul 2024 15:04:29 +0000

Журналістика рішень бере свій початок у «журналістиці миру» 1960-1970-х років і «публічній журналістиці» 1990-х років. На сучасному етапі розвитку міжнародні фахівці медіасфери радять виокремлювати журналістські матеріали з журналістики рішень за чіткими критеріями.
Журналістика рішень в Україні – новий напрям у журналістиці, що виник у результаті глобальних змін кому- нікаційного середовища та його впливу безпосередньо на роль журналістики у житті громадян, зокрема й україн- ців, особливо в період активного розвитку та доступності соціальних мереж.
Наразі не існує загальновизнаного визначення журналістики рішень. В основі більшості – ідея пов’язати опис проблеми з оглядом можливих або наявних її рішень. Журналістика рішень може порушувати громадські проблеми, наприклад, проблеми місцевої громадської освіти, але вона також може висвітлювати питання національного масштабу.
Журналісти часто звертаються до аудиторії, щоб оцінити її обізнаність щодо тої чи іншої проблеми. Це може зробити історію цікавішою для читачів. Журналістика рішень також може бути хорошим інструментом для підвищення залученості аудиторії. Очевидна небезпека для журналістики рішень полягає в тому, щоб не закін- чити матеріал адвокацією та підтримкою окремих людей чи організацій.
У цій статті, спираючись на закордонний досвід, за допомогою методу порівняння проаналізовано основні критерії щодо відповідності матеріалів українських медіа до журналістики рішень. Моніторинг ключових укра- їнських ЗМК та аналіз критеріїв відповідності публікацій щодо приналежності до журналістики рішень, дозво- лив сформувати перелік рекомендацій для українських журналістів та студентів профільних факультетів щодо створення матеріалів з журналістики рішень.
Перспективи подальшого дослідження ми бачимо в формуванні чіткого наукового терміну «журналістика рішень», з огляду як на науковий дискурс, так і практичний досвід журналістів. Проаналізовано представлення матеріалів журналістики рішень на різних платформах (сайти, соціальні мережі, месенджери) та їх візуальний супровід в українському інформаційному просторі.

ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У СВІТОВИХ МЕДІА ЯК ІНСТРУМЕНТ ДИЗАЙНУ ВРАЖЕНЬ

Олександра Гондюл — Fri, 19 Jul 2024 18:11:02 +0000

В умовах постійного зростання ігрової індустрії та її всеосяжного впливу на різні форми медіа розуміння того, як ігрові технології інтегровані в глобальний медіапростір, набуває нового значення та особли- вої актуальності. У дослідженні йдеться про вплив цих технологій на створення захопливого користувацького досвіду (враження) на різних медіаплатформах.
Завдяки міждисциплінарному підходові, що спирається на такі галузі, як медіадослідження, ігровий дизайн, дизайн вражень та вивчення користувацького досвіду (UX design), пропоноване дослідження надає уявлення про механізми інтеграції ігрових технологій у медіа, розкриває наслідки такої інтеграції для залучення аудиторії, побудови ігрового наративу та інтерактивного сторітелінгу, для глибшого розуміння взаємозв’язку між ігрови- ми технологіями та медіа, а також виявляє їхній потенціал у формуванні та вдосконаленні способів створен- ня та споживання ігрового медіаконтенту як у локальному, так і в глобальному контекстах. На конкретних прикладах простежено взаємозв’язок між ігровими технологіями, медіа та дизайном вражень у їхньому вико- ристанні у світових медіа; проаналізовано найкращі галузеві практики використання ігрових технологій для створення захопливого користувацького досвіду в медіа.
Застосування описового методу, методів інформаційного пошуку, системного та структурного аналізу в підсумку сприяло виробленню практичних рекомендацій для медіапрактиків, які прагнуть використати по- тенціал ігрових технологій у своїй діяльності.
Отже, впровадження ігрових технологій до світових медіа означає зміну парадигми в тому, як розповіда- ють історії, створюють досвід та залучають аудиторію. Використання інтерактивних та імерсивних фор- матів допомагає творцям медіа переосмислити межі сторітелінгу, сприяти глибшому зв’язку з аудиторією та стимулювати інновації. Оскільки технології продовжують розвиватися, а очікування аудиторії змінюються, інтеграція ігрових технологій до медіа відіграватиме дедалі впливовішу роль у формуванні майбутнього медіаіндустрії.

ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ЖУРНАЛІСТИКИ В ОПРИЛЮДНЕННІ МАТЕРІАЛІВ ПРО ЖЕРТВ ВІЙНИ

Віталій Улибін — Fri, 19 Jul 2024 18:18:20 +0000

Стаття присвячена вивченню етичних принципів журналістики в оприлюдненні матеріалів про жертв війни. Етичні принципи журналістики завжди були на часі, проте з початком війни у 2014 році та повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України у лютому 2022 року це питання на- було ще більшої актуальності та додало нового змісту. У цьому контексті виникає велике протиріччя в роботі сучасних медіа з матеріалами, які пов’язані з використанням фотоматеріалів та зображень територій, де ведуться активні бойові дії та осіб, які стали жертвами війни. Журналісти прагнуть висвітлити інформацію про хід війни, але така інформація часто може заподіяти шкоду військовим і цивільним.
Метою дослідження є конкретизація етичних принципів журналістики в оприлюдненні матеріалів про жертв війни. З-поміж завдань дослідження виокремлено такі: вивчення сучасного стану вивчення проблеми етичних принципів журналістики в оприлюдненні матеріалів про жертв війни; конкретизацію рекомендацій із застосування етичних принципів журналістики в оприлюдненні матеріалів про жертв війни; аналіз кейсів з оприлюднення журналістських матеріалів про жертв війни на відповідність їх сучасним етичним принципам та рекомендаціям Комісії з журналістської етики.
У визначенні принципів журналістики в оприлюдненні матеріалів про жертв війни використано реко- мендації Комісії із журналістської етики, які мають стати основою для роботи журналіста в межах дії правового режиму воєнного стану. Ці принципи ураховують практику окремих українських медіа, позиції ре- дакційних кодексів відомих світових медіа, а також настанови міжнародних журналістських та експертних організацій. На основі рекомендацій проаналізовано кейси публікацій сучасних медіа на відповідність етич- ним принципам.

В ПОЛОНІ SCOPUS’А: «СТОКГОЛЬМСЬКИЙ СИНДРОМ» УКРАЇНСЬКОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ

Надія Зелінська, Христина Астапцева — Fri, 19 Jul 2024 18:29:54 +0000

Поява нового фахового журналу «Інтегровані комунікації» розширює можливості українських журналістикознавців не просто для публікації своїх досягнень – для активізації наукової комунікації у царині журналістських студій. З огляду на важливу роль, яку виконує і власне журналістика, і наука, що її досліджує, в умовах сучасної інформаційної війни, це, безумовно, позитивний факт, актуальність якого – при повній відсутності в Україні видань відповідного напряму, індексованих в базі Scopus, і, натомість, наявності лише 13 фахових видань – не викликає сумнівів.
Водночас саме через специфічну тематику журналістикознавства – це привід для міркувань, чого більше, користі чи шкоди, завдає обов’язковість публікування результатів досліджень, не лише в галузі журналістики – загалом в гуманітарних галузях, в індексованих виданнях, де ці дослідження об’єктивно не мають ні такої аудиторії, ні, відповідно, належної сили впливу на неї, як на батьківщині. Про цю проблему, щоправда, до певної міри в публіцистичному ключі, дослідники-гуманітарії не лише в Україні (В. Михайловський, О. Романо- ва, Н. Старченко та ін.), а й закордоном (Diana Hicks, Dejan Pajić, Tanja Jevremov, Marko Škorić та ін.) почали писати від самої появи «уніфікаційних» вимог щодо публікацій «фізиків» і «ліриків».
Метою цієї статті є узагальнення поглядів різних дослідників на сумнівну, з точки зору авторів, потрібність «скопусних» публікацій для наукової біографії науковця-гуманітарія, для чого використано аналіз стану інформаційного поля у тематичному та географічному аспектах.
Результатом проведеного дослідження став висновок про те, що в гуманітарних галузях, щільно прив’язаних до рідного інформаційного ґрунту, значно доцільнішим, аніж пошуки індексованих видань, віддалених у реальному географічному просторі та неокреслено тривалих за часом публікації, є активізація наявного «пулу» вітчизняних фахових видань (зокрема, через збільшення частоти виходу) та створення нових, які б точніше окреслювали секторальні проблеми такої широкої галузі, як журналістика.

МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ ВИДАНЬ ДЛЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Надія Фіголь, Тетяна Файчук, Богдан Фіголь — Fri, 19 Jul 2024 18:40:28 +0000

У статті проаналізовано доречність застосування мультимедійних та інтерактивних еле- ментів в електронних навчальних видання для вищої школи.
Констатовано, що у виданнях для ЗВО досить часто, незважаючи на їх позиціонування як електронних, повністю ігнорується вимога наявності інтерактивної складової частини. Це, на наш погляд, є істотним не- доліком, оскільки без використання додаткових можливостей, які надає здатність ЕНВ інтегруватися з тех- нологізованими інформаційними ресурсами, воно втрачає свій практичний сенс і перетворюється на аналог звичайної друкованої книги, який лише відтворюється комп’ютерною технікою.
Крім того, нехтування інтерактивним складником порушує і діалогічний принцип роботи студентів з ЕНВ, адже воно повинне забезпечувати не лише безсторонній зв’язок студента з допоміжними інформаційними ресурсами, а й слугувати єднальною ланкою між студентом та педагогом.
Отже, необхідність у використанні електронного навчального видання як ефективного засобу підвищення якості освіти в ЗВО, як бачимо, безперечна, тому так важливо розробляти сучасні електронні навчальні видан- ня, які б відповідали передовим вимогам.
Специфіка роботи над мультимедійними елементами електронного підручника полягає в тому, що редак- тор має розробити або скоригувати створені автором технічні завдання для фотографів, ілюстраторів та режисерів. Усі мультимедійні засоби навчання, якими ми визначили ілюстрації, відеоматеріали, аудіоматеріа- ли, інфографіку та елементи віртуальної реальності, мають бути стилістично пов’язані між собою та художнім оформленням ЕП в цілому. Основною вимогою до будь-якого виду мультимедійних засобів є виконання ними чітко встановленої педагогічної функції. Мультимедіа-елементи не повинні дублювати текст підручника, вони мають його деталізувати, унаочнювати та доповнювати.

УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ СВІТОВОГО КНИГОВИДАННЯ

Віктор Шпак — Fri, 19 Jul 2024 18:48:03 +0000

Видавнича галузь розвинених країн світу є не тільки важливим складником ідейно- політичного та культурологічного впливу на суспільство, а й суттєвою часткою у наповненні державної скарбниці. Метою пропонованої статті є ретроспективний аналіз світової галузі книговидання, її доробку відповідно до різних систем статистичного обліку на тлі українських реалій. Основними завданнями дослідження було показати наявний стан книговидавничої галузі України, проаналізувати сучасні системи світового статистичного обліку книг та, відповідно до них, узагальнені результати діяльності за останні 5 років.
Методологічною основою став джерелознавчий аналіз, який спирався на комплекс загальнонаукових і спеціальних методів та підходів. Для аналізу результатів видавничої діяльності різних країн використано методи математичної статистики та аналогії в поєднанні з дедуктивними та індуктивними методами наукового пізнання.
Науковою новизною статті є пошук оптимальної форми організації статистичного обліку видавничої продукції, який би дав змогу аналізувати реальний стан галузі, її досягнення та прогалини.
Проведене дослідження визначає, що наразі не існує повної статистичної бази результатів діяльності світової видавничої галузі. Наявна система обліку видавничої продукції в Україні не відповідає поставленим завданням і може слугувати лише дотичним, уточнюючим чи перевіряючим її елементом. Найбільш оптимальною є організація збору інформації на підставі кількості проданих книг та отриманого доходу. Така практика вже напрацьована в певних країнах світу, зокрема у десяти країнах, якими опікується компанія «Nielsen BookScan», яка збирає інформацію безпосередньо в точках продажу.
Зроблено також висновок, що видавничі галузі постсоціалістичних країн суттєво відстають від аналогів в країнах розвинутого світу.
Процеси, які відбуваються в сучасній видавничій сфері, є швидкоплинними і потребують постійної уваги науковців.

МЕРЧ ВИДАВНИЦТВА «VIVAT» ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОМОЦІЇ ТА ВПЛИВУ НА АУДИТОРІЮ

Надія Подоляка — Fri, 19 Jul 2024 18:55:31 +0000

Одним із найдоступніших засобів промоції книги та видавництва сьогодні є мерч. Його ви- користовують вкрай рідко, хоча такі проєкти є дуже важливими, сприяють заохоченню до читання, вико- нують завдання прояву корпоративної культури, рекламують товар. Саме тому аналіз використання мерч видавництвом може розширити бачення його можливостей і є завжди актуальним.
У статті досліджується мерч від видавництва «Vivat» як інструмент промоції та впливу на спо- живача товару. Проведено моніторинг та аналіз сайту видавництва на наявний мерч. Виявлено 50 про- позицій і 13 варіантів самого мерч. Асотримент розподілено за кількісними характеристиками форми мерч-продукту.
Стверджується, що тема майже не розроблена в науковій спільноті, питання висвітлювалися лише фра- гментарно, всебічного вивчення досвіду використання мерч у просуванні книжкового товару, формуванні по- питу на книгу та інтересу до читання не відбулося, а тому дослідники мають можливість розширення меж осмислення інструментів промоції.
Доведено, що усупереч обставинам та умовам, у яких перебуває країна, видавництво ретельно відслідковує смаки та вподобання своїх читачів. Найуживанішим і найрозповсюдженішим мерчем від видавництва є закла- динка. Але асортимент продукції включає також свічки, стікерпаки, шкарпетки, тимчасове татуювання, ове- рлеї, комплекти, книжкові бокси, піни.
Значний попит має видавництво на літературу в жанрі фентезі, відповідно привабливими для поціновува- чів жанру виглядають запропоновані видавництвом мерчі. Серед бестселерів, що супроводжуються мерч-про- дуктом, книги авторів: Сари Дж. Маас, Алі Гейзелвуд (Хейзелвуд), Лі Бардуґо, Крістель Дабос, Марка Лівіна, Ірини Грабовської, інших. Видавництво «Vivat» пишається серією книг «Vivat Класика», до якої увійшли твори Володимира Винниченка «Рівновага», Валер’яна Підмогильного «Невеличка драма», Івана Франка «Маніпулянт- ка», Ольги Кобилянської «За ситуаціями», Юрія Яновського «Майстер корабля» та Григорія Квітки-Основ’янен- ка «Конотопська відьма». Усі вони окрім привабливого оформлення й ретельної академічної підготовки мають додатково для поціновувачів класичної української літератури мерч-продукт.
Визначено проблемні питання у розробці та просуванні мерчу. Надано рекомендації щодо подальшого роз- витку такої форми продукції, як мерч. видавництвами.

КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРНЕТДИДАКТИКИ ТА ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Володимир Білецький, Ганна Онкович — Fri, 19 Jul 2024 19:13:09 +0000

Описано комплексне застосування інтернетдидактики (вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінаро- дидактики) та електронних бібліотек у сучасній вітчизняній університетській освіті. Показано, що такий підхід підсилює ефект кожного складника (компонента) інтернетдидактики. При цьому їх поєднання у певному окремому випадку обирає викладач. Умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фа- хової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «ви- кладач-студент», створення і користування відео, аудіо, текстовою інформацією. Попередньо забезпечується медіаграмотність обох сторін – як викладацького, так і студентського складу; при цьому від викладацького складу, а також роботодавців, очікується не тільки володіння технікою і технологією он-лайн процесу викла- дання, але й створення самих продуктів – навчальних фільмів, сайтів, блогів, вебінарів, вікіпедійних статей тощо. Для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального процесу, що можна оптимально досягнути наблизивши самого студента і університет до роботодавця. Для викладача важливим є комплексність його фахової діяльності в університеті з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середо- вище – через присутність доробку викладача (науковця) в міжнародних наукометричних базах, бібліотеках, на майданчиках наукових конференцій, симпозіумів тощо.
Отже, комплексний ефект від застосування вікі-, кіно-, сайто-, вебінародидактики та електронних біблі- отек у сучасній вітчизняній університетській освіті і науці має такі складники:
- по-перше, викладач для підвищення ефективності он-лайн навчання одночасно застосовує вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактику у найбільш ефективному для його предмету поєднанні;
- по-друге, умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фахової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «викла- дач-студент»;
- по-третє, необхідно попередньо забезпечити медіаграмотність обох сторін;
- по-четверте, для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального
процесу;
- по-п ̓яте, для викладача важливим є синергетичне поєднання його фахової діяльності з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середовище.

ОСВІТА ЗАДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: МЕДІЙНИЙ ВИМІР ПРОБЛЕМИ

Віталій Терещук — Fri, 19 Jul 2024 19:22:13 +0000

У статті аналізується роль мас-медіа як освітнього інструменту у сприянні сталому роз- витку в контексті ухвалених ООН Цілей сталого розвитку. Актуальність цього напряму досліджень обу- мовлена тим, що медіа можуть відігравати (і відіграють) ключову роль у просуванні ідей сталого розвитку, що може бути доведене в термінах теорії встановлення порядку денного: засоби масової комунікації, приді- ляючи більшу чи меншу увагу тим чи іншим проблемам, формують у громадськості розуміння їх важливості. Відповідно, фокусуючи увагу на питаннях сталого розвитку, мас-медіа можуть «укорінювати» розуміння актуальності цієї проблематики. Інструментом такого укорінення може бути рамкування (фрейминг). Ме- та дослідження полягає у виявленні ролі мас-медіа як освітнього інструменту у сприянні сталому розвитку в контексті ухвалених ООН Цілей сталого розвитку. Для досягнення вказаної мети були поставлені завдання охарактеризувати місце освіти у забезпеченні сталого розвитку та окреслити та систематизувати наяв- ні практики залучення потенціалу медіа як освітнього інструменту в контексті досягнення цілей сталого розвитку. Реалізація цих завдань дозволила з’ясувати, що, по-перше, освіта займає важливе місце серед ком- понентів суспільного виміру сталого розвитку, що підтверджується присутністю відповідних елементів у візіях сталого розвитку ООН, ОЕСР тощо. По-друге, наявні практики із залучення потенціалу медіа як ос- вітнього інструменту в контексті досягнення цілей сталого розвитку можна згрупувати у два кластери: за- лучення медіа як інструментів просування ідей сталого розвитку, формування серед пересічних громадян ро- зуміння важливості «сталості» як запоруки задоволення нагальних потреб як сьогодення, так і забезпечення можливості задоволення своїх потреб наступними поколіннями; медіа самі виступатють трансляторами ідей та концепцій, суголосних з Цілями сталого розвитку для цільових аудиторій в країнах, що розвиваються (такі практики імплементуються насамперед системами міжнародного мовлення провідних акторів міжна- родних відносин та медіа громад).

СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ЖУРНАЛІСТІВ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Тетяна Файчук, Сергій Томіленко, Ліна Файчук — Fri, 19 Jul 2024 00:00:00 +0000

Новітні освітні технології відіграють ключову роль в удосконаленні навчального процесу та підготовці студентів до викликів і вимог сучасного світу. Їхні переваги включають доступність, інноваційність, індивідуалізацію, мотивацію, взаємодію та комунікацію. Інноваційні технології не лише роблять навчання більш захоплюючим і ефективним, але й сприяють розвитку необхідних навичок і компетенцій. Провідні педагогічні методи охоплюють широкий спектр інструментів, які сприяють всебічному розвитку студентів у цифрову епоху. До них належать інтерактивні навчальні платформи, віртуальна реальність (VR) та доповнена реальність (AR), гейміфікація, адаптивні системи навчання, хмарні технології, машинне навчання та аналіз даних. Метою дослідження є вивчення сучасних інноваційних освітніх технологій та їхнього впливу на удосконалення навчального процесу. Основна увага приділяється аналізу переваг та можливостей, які ці технології надають, а також виявленню ключових напрямків розвитку. Для досягнення мети виконано низку завдань: аналіз поняттєвого апарату дослідження; визначення та опис сфер застосування; з’ясування ролі та особливостей функціонування в сучасному процесі засвоєння інформації; вивчення використання новітніх освітніх трендів у навчанні; розкриття потенціалу інноваційних технологій в освітньому процесі. Використання методів аналізу, синтезу та контент-аналізу дозволило виявити та дослідити ресурси, інструменти й механізми, здійснити комплексну характеристику й опис, а також встановити ступінь їх ефективності. Застосовано емпіричний підхід, системну інтерпретацію та узагальнення результатів. Також використано метод кейс-дослідження, що дозволив дослідити різні інноваційні технології як явище, порівнявши особливості їх реалізації на різних сучасних платформах і в різних контекстах.

«КРЕАТИВНЕ РЕДАГУВАННЯ У ЛІТЕРАТУРІ ТА ЖУРНАЛІСТИЦІ» ЯК ДИСЦИПЛІНА НАВЧАННЯ В АНГЛОМОВНИХ КРАЇНАХ

Олег Харченко — Fri, 19 Jul 2024 19:41:49 +0000

У статті проаналізовано впровадження та викладання дисципліни «Креативне редагуван- ня у видавничій справі» в бакалаврські та магістерські програми США, Великобританії та України. Теорія креативного або творчого редагування у видавничій справі виходить за рамки нормативного редагування. Незважаючи на брак чітких параметрів, креативне редагування викладають у декількох університетах англомовних країн, а саме в Університеті штату Каліфорнія в Сан-Дієго, та в Інституті безперервної осві- ти Кембриджського університету, і цей процес має низку ознак, що характеризують теорію креативного редагування в цілому.
У зв’язку з тим, що в українських ЗВО, де вивчається журналістика та видавнича справа, переважно ще не впроваджена дисципліна з такою назвою, постає необхідність дослідження такого різновиду редагування, як «креативне редагування літературних та публіцистичних творів» і виявлення його характерних рис. Наразі можемо говорити про впровадження та викладання дисципліни «Креативна практика редагування та само- редагування» як вибіркової у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка у навчальному пла- ні 2023 року. Ця дисципліна покликана виробити навички літературного редагування авторських та власних творів, у нашому курсі акцент зроблено в основному на редагуванні текстів для різних видів медіа – друкованих та електронних. Важливою складовою цієї дисципліни вважаємо виклад теоретичного підґрунтя для редагу- вання текстів – логічних, термінологічних, композиційних основ редагування, а далі – вироблення практичних навичок на реальному медіаконтенті.
В англомовному середовищі креативне редагування, на відміну від нормативного редагування, робить ак- цент на співпраці редактора і автора, заради кращого бачення усіх елементів твору: сюжету, персонажів, об- разів, символів, діалогів, хронотопу, імпліцитних смислів, оповіді тощо. Редактор може запропонувати автору не лише удосконалення та вичитку форми, але й суттєві зміни самого змісту твору, включаючи додаткове використання певних літературних прийомів, стилістичних фігур або, навпаки, їх вилучення. Через залучення соціальних мереж, редактор може проаналізувати очікування читачів та усі конструктивні відгуки читацької аудиторії та порадити автору внести додаткові зміни у наступні видання твору або його продовження. При цьому, креативне редагування літературних творів охоплює три головні складники: розвивальне редагування, рядкове редагування та літературне редагування.