https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/feed Інтегровані комунікації 2022-02-23T16:30:09+00:00 Ніна Миколаївна Вернигора n.vernyhora@kubg.edu.ua Open Journal Systems https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/172 До проблем культурної комунікації України в контексті світового розвитку 2022-02-23T16:30:09+00:00 Людмила Кононенко l.kononenko@kubg.edu.ua <p>Статтю присвячено виявленню основних тенденцій у розвитку комунікаційних процесів в Україні в умовах глобальних соціокультурних трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена насамперед стрімкими трансформаційними процесами, що відбуваються у світі. У статті зроблено спробу аналізу світових тенденцій суспільно-культурного розвитку та впливу цих процесів на українські реалії. Для сучасної цивілізації характерними є дві визначальні тенденції розвитку: інтеграції та диференціації. Поряд з безсумнівними позитивними досягненнями, які несе в собі тенденція до інтеграції, є й помітні негативні риси, насамперед ті, що стосуються стандартизації та нівеляції національного способу життя, культури, мови, всього комплексу морально-етичних рис та духовності, який заведено вважати національною ментальністю.<br>Також охарактеризовано наукові підходи, що відображають багатоаспектність різних напрямків у галузі культурних та комунікативних досліджень. Визначено механізми взаємодії та взаємовпливу культурної комунікації та суспільного розвитку. Для України використання новітніх технологій сприяло розширенню національного інформаційного простору, залученню широких верств населення до світових культурних та інформаційних процесів, поступальному опануванню нових наукових знань та культурно-дозвіллєвих практик, демократизації суспільства в цілому. Проте відкритість національного інформаційного простору сприяє поширенню в країні стандартизованих форм культури та надзвичайно потужних закордонних інформаційних потоків, що в умовах дуже слабкої присутності України у світових засобах масової інформації становить певну загрозу її національній безпеці.<br>Автор статті доходить висновку, що Україні необхідно долучитися до європейського досвіду щодо розв’язання проблеми органічного поєднання національного і космополітичного аспектів, а також зростання комунікаційної складової у цих процесах.</p> 2022-01-13T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/173 Компанії з найкращою репутацією у світі: соціальна відповідальність як ключовий аспект у комунікації зі стейкхолдерами 2022-02-23T16:29:50+00:00 Олександра Гондюл o.hondiul@kubg.edu.ua <p>Актуальність статті полягає у необхідності дослідження корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) компаній та впровадженні ними сталого розвитку як інструменту для аналізу впливу КСВ на їхню репутацію. Це дає можливість проаналізувати комунікативні канали, завдяки яким відбувається висвітлення інформації про КСВ-проєкти. Відповідно дослідження КСВ та сталого розвитку компаній є важливими як для подальшого вироблення рекомендацій щодо каналів ефективної комунікації про відповідальні дії компаній та чинники, що впливатимуть на їхню репутацію.<br>У статті на прикладі компаній LEGO Group, The Walt Disney Company та Rolex продемонстровано вплив проєктів та програм з КСВ та сталого розвитку на репутацію компанії, проаналізовано основні соціальні мережі компаній, через які відбувається висвітлення їх КСВ-діяльності. Інструмент, за допомогою якого компанія висвітлює та демонструє свою відповідальність, — це нефінансові звіти, зазвичай за стандартами GRI, або ж звіти зі сталого розвитку, що показують, наскільки ефективно і позитивно компанія впливає на екологію, економіку та суспільство. У статті проаналізовано корпоративні<br>сайти, соціальні мережі та нефінансові звіти досліджуваних компаній за 2018–2019 рр.<br>Коли компанія створює сталу етичну політику, яка виходить за рамки державних правил, вона формує довіру своїх клієнтів. А добре спланована медіастратегія дає змогу іншим дізнатись про хід і результати проєктів та підвищити репутацію компанії.</p> 2022-01-13T08:02:27+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/174 Сучасний самвидав, зін-видання як спосіб самовираження та комунікації 2022-02-23T16:29:41+00:00 Надія Подоляка nadechdasum@gmail.com Олександра Швачко ooshvachko.ij18@kubg.edu.ua <p>Метою статті є прагнення дослідити можливості сучасного самвидаву в Україні для подальших наукових досліджень на прикладі зін-видань. У статті використано такі методи дослідження: емпірико-теоретичні методи аналізу, синтезу, дедукції, а також опитування. Із теоретичних методів — опис та інтерпретація. Використання цих методів дало змогу дослідити функціонування такого виду комунікацій, довести, що нині індустрія самвидаву набуває поширення серед професійних письменників, а не лише аматорів. За результатами дослідження доведено, що сучасна культура самвидаву в Україні — малодосліджене явище. Досвід виготовлення та популяризації сучасних форм самвидаву досить новий. Український самвидав здебільшого публікується у соціальних мережах; наукових фахових обґрунтувань процесу розвитку самовидавничої книги у XXI ст. практично не зустрічаємо. З’ясовано, що третина опитаних пов’язує явище самвидаву тільки з історичним минулим країни, боротьбою українців за самоідентифікацію в часи існування СРСР. Меншість опитаних мають інформацію про конкурси і спеціалізовані сайти, що надають можливість авторам творчо проявити себе через самвидав. Сучасний самвидав успішно інтегрувався в нову культуру і сьогодні є часткою мистецтва та літератури.<br>Акцентовано увагу на новітніх формах самвидаву, зокрема на зін-виданнях. Cхарактеризовано платформи популяризації та спеціалізовані сайти, завдяки яким сучасні автори мають можливість представити свою творчість. Дослідження може стати підґрунтям для формулювання практичних рекомендацій щодо налагодження інформаційної взаємодії в тріаді «видавець/художник — новітні форми самвидаву — аудиторія», допоможе сформувати інформаційну базу для пізнання функціонування новітніх форм медіапродукту, а також виробити механізми організації й формування аудиторії.</p> 2022-01-13T08:17:25+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/175 До питання медіаманіпуляцій в українському інформаційному просторі: контекст і огляд видання «Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців» Оксани Мороз 2022-02-23T16:29:32+00:00 Зоя Шевчук z.shevchuk@kubg.edu.ua <p>У цій статті розглянуто проблематику медіаманіпуляцій в українському інформаційному середовищі на прикладі присвяченої цьому питанню книги Оксани Мороз «Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців». Оксана Мороз першою в Україні структуровано зібрала і розкрила технології та практики, за допомогою яких створюються медіавіруси і здійснюється маніпуляція масовою свідомістю громадян через медіа. Це українське видання вписано в загальносвітовий контекст цієї проблематики з акцентом на таких явищах, як інформаційний вибух, синдром інформаційної втоми, накопичення даних, інформаційна вразливість сучасної людини, штучний інтелект та інтеграція людини і створених нею технологій.<br>Проаналізовано конструктивний внесок авторки в дослідження цього питання та вирішення проблеми маніпулювання масовою свідомістю в українському суспільстві. Авторка навела багато інсайдерської інформації, напрацьованої за роки роботи за лаштунками медіа, її праця містить описи реальних механізмів і схем, за якими, в залежності від бюджету, задач та інструментів, і створюються «інформаційні віруси» або здійснюються масштабні медіаманіпуляції у власне українському інформаційному полі.<br>Зазначено основні чинники формування інформаційної гігієни та їхню ймовірну результативність в українському середовищі. Розуміння широким загалом тих інструментів, що використовуються задля маніпулювання масами за посередництвом різноманітних медіа, а також уміння відстежити інструментальний слід є реальним виходом із ситуації, що склалася в українському медіапросторі. Ця публікація є спробою почати обговорення та привернути увагу до насущної проблеми, що вимагає системного вирішення на рівні регуляторів медіа-ринку в Україні та активних дій з введення інформаційної гігієни в загальноукраїнському масштабі та спільних для всіх правил гри.</p> 2022-01-13T08:34:47+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/176 Концепція удосконалення ЕНК із радіожурналістики для забезпечення якості навчання 2022-02-23T16:29:59+00:00 Оксана Журавська o.zhuravska@kubg.edu.ua <p>У дослідженні розкриваються концептуальні засади удосконалення змістового наповнення ЕНК із радіожурналістики для студентів бакалаврського освітнього рівня з урахуванням специфіки дистанційного навчання та вимог до фахової компетентності радіожурналістів. Розглянуто особливості переходу на практикоорієнтований підхід у навчанні. Для цього було проаналізовано специфіку актуального сертифікованого курсу та проведено опитування студентів, які опановували матеріал навчальної програми з його використанням. За даними анкетування було визначено кілька нових продуктивних напрямів підготовки практичних завдань, що дадуть змогу формувати й розвивати вміння та навички, необхідні радіожурналістові для успішної професійної діяльності. Студенти вважають, що уміння збирати й перевіряти інформацію, аналізувати документи й бази даних, а також технічні навички (монтування, верстка, обробка фото-, аудіо- та відеоматеріалів) є базовими складниками для журналістської компетентності.<br>Результати дослідження є важливими для підготовки підручника з радіожурналістики, що відображатиме принципи раціонального поєднання теорії з практикою, необхідні для активізації пізнавальної діяльності студентів, формування навичок роботи в сучасних медіа. Виокремлено важливі компоненти змісту навчання з радіожурналістики, а саме: слухання радіопередач і подкастів, аналіз їх жанрово-стильових особливостей, композиції; аналіз своїх і чужих текстів та обговорення їх визначених особливостей; розвиток навички розповідати історії, використовуючи доцільні виражальні засоби; формування уміння знаходити й подавати важливі для розкриття характеру героїв деталі; удосконалення навичок інтерв’ювання, відбору фактів при вивченні поточної інформаційної картини світу, джерел даних та написання інформаційних повідомлень.</p> 2022-01-13T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/177 Пошукові системи як інструмент соціокомунікативних структур суспільства 2022-02-23T16:29:23+00:00 Ігор Рудь madhoney@ukr.net <p>У статті аналізуються пошукові системи як інструменти соціальної комунікації та пошуку наукової інформації, наведено перелік новітніх вітчизняних і світових пошукових систем, баз даних, репозитаріїв. Дається оцінка такій новітній галузі соціальної комунікації, як цифрові гуманітарні науки. Метою статті є оцінка сучасних пошукових систем як засобу отримання наукової інформації, соціального спілкування вчених, огляд та оцінка новітніх засобів оптимізації пошукових систем. Об’єктом дослідження є інтернет-спілкування, а предметом — пошукові системи та бази даних наукової інформації. У наш час пошукові системи стали важливим елементом соціальної комунікації для вчених у світі. Тематичні пошукові системи, бази даних наукових статей та тематичні сховища відіграють важливу роль у зберіганні та наданні інформації як про наукові статті, так і про науковців загалом. Розглянуто такі пошукові системи: Google Scholar, Directory of Open Access Journals (DOAJ), PubMed, JSTOR, Web of Science, Science.gov, CiteSeerx, Scopus, Prometheus, Open Ukrainian Citation Index (OUCI), Philosophy Documentation Center, Publons. На окрему увагу заслуговують український громадський проєкт масових відкритих онлайн-курсів “Prometheus” та Національний репозитарій академічних текстів (National Repository of Academic Texts).<br>Розглянуто найважливіші алгоритми, які використовують пошукові системи сьогодні, а також перспективні напрямки на майбутнє. У цьому аспекті цифрові гуманітарні науки, які інтегрують методології традиційних гуманітарних наук (історії, філософії, лінгвістики, літератури, мистецтва, археології, музики тощо), починають відігравати сьогодні важливу роль.</p> 2022-01-13T09:02:22+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/178 Інформаційна політика: виклики для національних бібліотек та асоціацій в умовах пандемії COVID-19 2022-02-23T16:29:13+00:00 Олена Воскобойнікова-Гузєва o.voskoboinikova-huzieva@kubg.edu.ua <p>Актуальність вивчення першого досвіду діяльності бібліотечно-інформаційних установ світу в період пандемії коронавірусу COVID-19, яка охопила світ навесні 2020 р., обґрунтовується важливістю врахування висновків і прогнозів, які вже зробили бібліотеки, архіви та інші заклади культури з точки зору внутрішньосистемної організації, а також міжгалузевими прогнозами подальшого розвитку культурних індустрій, куди ми можемо віднести бібліотечні та архівні установи. Метою статті є дослідження реагування національних бібліотек та архівів світу, національних та міждержавних професійних асоціацій на виклики, що постали перед бібліотечно-інформаційними установами світу в умовах пандемії коронавірусу та аналізу прогнозів щодо змін у формах та умовах діяльності цих установ. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу та узагальнення інформації з відкритих джерел, метод прогнозування та оцінки експертних думок. В основу дослідження, а особливо формування прогнозних висновків, покладено матеріали опитування про вплив СOVID-19, проведеного Конференцією директорів національних бібліотек світу (CDNL) спільно з ІФЛА у квітні 2020 р. Для прогнозування наслідків для бібліотечно-інформаційних систем варто враховувати реакцію держави, оскільки організація та підтримка систем, що забезпечують суспільство доступом до інформації, є складовою державної інформаційної політики. Важливим підґрунтям такого прогнозування має бути аналіз діяльності та реакції самих національних закладів — бібліотек, архівів, музеїв, та їхніх професійних об’єднань, асоціацій. У сукупності отримана інформація може надати більш-менш цілісну картину поглядів і прогнозів щодо виходу з кризи, яка прогнозується як наслідок довготривалого карантину, або ж більш ефективних дій у випадку повторення карантинних заходів.</p> 2022-01-13T09:12:54+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/179 Особливості роботи бібліотек в умовах карантину: огляд вітчизняного та світового досвіду 2022-02-23T16:29:04+00:00 Наталія Терещенко n.tereshchenko@kubg.edu.ua <p>У статті розглянуто особливості роботи бібліотек в умовах карантину та їх діяльність, спрямовану на забезпечення користувачів необхідною інформацією та ресурсами, запровадження нових послуг, створення нових можливостей. <br>Результати проведеного аналізу та узагальнення досвіду вітчизняних та закордонних університетських бібліотек показали, що вітчизняні бібліотеки головний акцент зробили на забезпеченні користувачів можливістю працювати з електронними ресурсами (каталогами, пошуковими системами, вебпорталами, репозитаріями, базами даних), наданні онлайн-послуг (електронних довідок, віртуальних виставок, індексуванні документів, редагуванні списків літератури тощо), створенні умови для проведення онлайн-заходів (відеоконференцій, онлайн-клубів, вебінарів, навчальних курсів). На сайтах бібліотек розміщуються нові електронні підручники, надано можливість розміщувати праці науковців в університетських репозитаріях.<br>Особливістю роботи закордонних бібліотек, крім широкого спектра онлайн-послуг та доступу до всіх цифрових колекцій університетів та закордонних каталогів, стала їх орієнтованість на читача: користувачам, які є боржниками, дозволено користуватись електронними ресурсами, автоматично продовжувати терміни повернення книг (плата за книги в цей період не стягується). Користувачі можуть надсилати пропозиції щодо придбання книг, не включених до передплати університету.<br>Для інформаційного забезпечення дистанційного навчання бібліотеки активно оцифровують фонди та надають доступ до текстів та відеороликів світових досягнень з наукових експериментів. Поширеною є тенденція до поглиблення співпраці університетських бібліотек з видавцями щодо надання віддаленого доступу до електронних ресурсів та баз даних, раніше доступних лише у мережі університету або платних.</p> 2022-01-13T09:28:03+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/180 Бібліотекарі на карантині: новий виклик і унікальний досвід 2022-02-23T16:28:56+00:00 Валентина Здановська zdanovska_w@ukr.net <p>У статті висвітлено результати онлайн-опитування «Бібліотекарі на карантині», проведеного у Facebook серед прихильників сторінки «Науково-методичний відділ НБУ імені Ярослава Мудрого». Опитування було проведено з метою з’ясування готовності бібліотекарів, представників різних видів вітчизняних бібліотек швидко адаптуватися до роботи у надзвичайній ситуації та налагодити якісне дистанційне забезпечення інформаційних, освітніх, культурних потреб користувачів. В опитуванні взяли участь бібліотечні фахівці, що представляють різні книгозбірні: від національних до сільських і шкільних, загалом 601 респондент. Серед респондентів, зокрема, було 18 представників бібліотек закладів вищої освіти (далі університетів): директори та їхні заступники, завідувачі відділів і бібліографи/бібліотекарі.<br>Серед питань, винесених на опитування, були такі: створення закритих груп у соцмережах для спілкування, онлайн-навчання, онлайн-нарад, вебінарів; оплата праці під час локдауну; різновиди робіт, які виконували бібліотекарі вдома, дистанційне обслуговування користувачів, робота бібліотек університетів у період карантину, нові звички користувачів бібліотек, читацькі вподобання користувачів у період карантину, функціонування бібліотек після виходу з карантину.<br>Результати онлайн-опитування засвідчили, що в умовах пандемії чимало бібліотек адекватно відреагували на зовнішні виклики і перебудували свою роботу, що сприятиме посиленню значимості бібліотек у сучасному українському суспільстві. Для ефективного функціонування бібліотек в умовах карантину і в майбутньому загалом необхідно подолати цифрову нерівність між бібліотеками, забезпечити їх комп’ютерною технікою, швидкісним інтернетом, сучасними гаджетами для розвитку каналів електронної комунікації з користувачами.</p> 2022-01-13T09:39:16+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/181 Вища школа чи заклад вищої освіти? 2022-02-23T16:28:47+00:00 Вікторія Іващенко v.ivashchenko@kubg.edu.ua <p>У статті йдеться про розмежування стилістики контекстів та сфер використання термінів «вища школа» й «заклад вищої освіти» в їхній кореляції з абревіатурами «виш» та «ЗВО». Враховано погляди відомих мовознавців щодо вживання лексичних одиниць «вища школа» (виш), «вищий учбовий заклад» (вуз), «вищий навчальний заклад» (ВНЗ), «заклад вищої освіти» (ЗВО) у художніх текстах та повсякденні. Виявлено галузеве розшарування й стилістичну диференціацію словосполучення «вища школа» (виш), його фіксацію в лексико-графічних джерелах та неусталеність стильової належності за різними джерелами й коментарями науковців. Проблема диференціації зазначених вище термінів вимагає застосування методів суцільної вибірки контекстів уживання цих термінів, лексико-семантичного та лексикографічного аналізу. <br>Зосереджено увагу на незнанні механізмів творення складноскороченого слова «виш» в українській мові, що спричиняє некоректне його використання у ЗМІ та нерозрізнення лексичних одиниць «виш» та «ЗВО» у середовищі фахівців. Слово «виш» походить від терміносполучення «вища школа» і його активно використовують на позначення закладів вищої освіти. Однак терміносполучення «вищий навчальний заклад» і «вища школа» є не абсолютними синоніми, як їх часто позиціонують, а відносними (частковими), які мають відмінності у вживанні.<br>Рекомендовано щодо вживання цих лексичних одиниць у лінгвостилістиці неформального (неофіційного), напівформального (напівофіційного) ділового епістолярію та у сфері офіційного документообігу. Якщо працювати у законодавчому полі та з офіційно-діловим документообігом, треба послуговуватися офіційним терміном «заклад вищої освіти». Натомість скорочення «виш» можна використовувати у неформальному (неофіційному) або напівформальному (напівофіційному) діловому епістолярії, в науковій та навчальній літературі.</p> 2022-01-13T09:50:42+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/182 Рецензія на навчальний посібник Шпака Віктора Івановича «Термінологічний словник видавничого бізнесу: книга редактора» 2022-02-23T16:28:37+00:00 Олександр Чекмишев Chekmyshev@yahoo.com <p>Навчальний посібник В.І. Шпака «Термінологічний словник видавничого бізнесу: книга редактора» з’явився друком у 2020 р. Його автор — Віктор Іванович Шпак, доктор історичних наук, доцент, професор кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Б. Грінченка. Коло наукових інтересів дослідника — історія видавничої справи сучасної України, мале підприємництво видавничої галузі України, видавничий бізнес, економіка видавничої діяльності, менеджмент видавничого підприємництва, поліграфія сучасної України, підготовка кадрів для видавничої галузі, громадські організації видавничої галузі.</p> 2022-01-13T09:59:25+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/183 Рецензія на навчальний посібник Шпака Віктора Івановича «Термінологічний словник видавничого бізнесу: книга редактора» 2022-02-23T16:28:28+00:00 Юрій Бондар bondar1960@gmail.com <p>Статтю присвячено виявленню основних тенденцій у розвитку комунікаційних процесів в Україні в умовах глобальних соціокультурних трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена насамперед стрімкими трансформаційними процесами, що відбуваються у світі. У статті зроблено спробу аналізу світових тенденцій суспільно-культурного розвитку та впливу цих процесів на українські реалії. Для сучасної цивілізації характерними є дві визначальні тенденції розвитку: інтеграції та диференціації. Поряд з безсумнівними позитивними досягненнями, які несе в собі тенденція до інтеграції, є й помітні негативні риси, насамперед ті, що стосуються стандартизації та нівеляції національного способу життя, культури, мови, всього комплексу морально-етичних рис та духовності, який заведено вважати національною ментальністю.<br>Також охарактеризовано наукові підходи, що відображають багатоаспектність різних напрямків у галузі культурних та комунікативних досліджень. Визначено механізми взаємодії та взаємовпливу культурної комунікації та суспільного розвитку. Для України використання новітніх технологій сприяло розширенню національного інформаційного простору, залученню широких верств населення до світових культурних та інформаційних процесів, поступальному опануванню нових наукових знань та культурно-дозвіллєвих практик, демократизації суспільства в цілому. Проте відкритість національного інформаційного простору сприяє поширенню в країні стандартизованих форм культури та надзвичайно потужних закордонних інформаційних потоків, що в умовах дуже слабкої присутності України у світових засобах масової інформації становить певну загрозу її національній безпеці.<br>Автор статті доходить висновку, що Україні необхідно долучитися до європейського досвіду щодо розв’язання проблеми органічного поєднання національного і космополітичного аспектів, а також зростання комунікаційної складової у цих процесах.</p> 2022-01-13T11:28:06+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/184 Рецензія на монографію Добровольської В.В. «Державна політика в галузі культури України: стан та розвиток системи управління документацією» 2022-02-23T16:28:20+00:00 Оксана Збанацька ZbanatskaO@i.ua <p>Монографія В.В. Добровольської «Державна політика в галузі культури України: стан та розвиток системи управління документацією» з’явилася друком у 2017 р. Її автор — Добровольська Вікторія Василівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент — має значний досвід викладацької, наукової й організаційної роботи (Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв). Коло наукових інтересів дослідниці — соціальні комунікації, документознавство, керування документаційними процесами.</p> 2022-01-13T11:37:04+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/185 Рецензія на видання Костянтина Родика «Сізіф XX: книжка vs. політика» 2022-02-23T16:28:11+00:00 Наталія Марченко np_marchenko@ukr.net <p>Книга Костянтина Родика «Сізіф XX: книжка vs. політика» з’явилася друком 2019 р. Костянтин Родик — український літературний критик, журналіст, керівник всеукраїнського рейтингу «Книжка року», колишній головний редактор нині вже неіснуючого літературного часопису «Книжник-review». Книжка являє собою мемуарну аналітику автора про формування сучасного українського книжкового ринку, спогади про рейтинг «Книжка року», про характеристику окремих видань та авторів.</p> 2022-01-13T11:51:13+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/186 Імплементація зелених технологій у бібліотеку 2022-02-23T16:28:02+00:00 Яна Хром'як yrkhromiak.ij16@kubg.edu.ua <p>Статтю присвячено імплементації зелених технологій в бібліотеках. Зелений дизайн допомагає трансформувати бібліотеку в сучасну та актуальну частину громади. Особливістю зеленого дизайну є перехід до відновлюваних енергетичних ресурсів. У статті описано систему сертифікації LEED як загальновизнану програму планування екологічно сумісних високоефективних зелених будівель. Розглянуто шість базових системних категорій LEED для створення нових або реконструювання наявних бібліотек із залученням зелених технологій; розташування; ефективність використання води; енергія та атмосфера; матеріали та ресурси; якість повітря; інновації та дизайн. Надано рекомендації для упорядкування бібліотек: використовувати відновлювальні матеріали під час ремонтних робіт, використовувати LED-лампочки, створювати присадибні ділянки, правильно зонувати задля рівномірного розподілу ваги книг, природної вентиляції та захисту фондів від прямого сонячного світла. <br>Описано премію «Зелена бібліотека IFLA» (“IFLA Green Library Award”), започатковану Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) 2016 р., та наведено перелік її переможців. Українські бібліотеки також пропонують кейси успішних екологічних проєктів. Так, проєкт Львівської обласної бібліотеки для дітей «ЕкоБібліотека» 2017 р. увійшов у п’ятірку найкращих екопроєктів світу в конкурсі “IFLA Green Library Award”. Проєкт Сумського державного університету «Зелена бібліотека» відзначено як один з найкращих у Всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року 2019». <br>Зроблено висновок, що екологічна стійкість надає бібліотеці певну самостійність, оскільки вартість утримання знижується, як і залежність від ринку енергоресурсів. Крім того, приклад зеленого дизайну бібліотек засвідчує їхню здатність відповідати вимогам сучасності та інвестувати в майбутнє громади.</p> 2022-01-13T12:23:44+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/187 Особливості взаємодії Українського інституту книги із цільовою аудиторією 2022-02-23T16:27:53+00:00 Ірина Широкова iashyrokova.ij20@kubg.edu.ua <p>Тема дослідження є актуальною, оскільки охоплює вивчення державної установи «Український інститут книги», яка не аналізувалася раніше і є важливою ланкою у популяризації читання та українських видань в Україні та за кордоном. Український інститут книги виконує низку ключових функцій, пов’язаних з видавничою справою, що впливає на книговидавців та читачів, тому важливою є тема взаємодії інституції зі своєю цільовою аудиторією.<br>Український інститут книги організовує різноманітні книжкові заходи для дітей, підлітків та дорослих, що вимагає підтримки діалогу між установою та широкою аудиторією. Це необхідно для розуміння потреб українського населення та його усвідомленості функціоналу інституції. Установа є головною в Україні щодо представлення видавничих інтересів країни за кордоном, що також потребує зворотнього зв’язку із фаховою аудиторією. Наявний досвід Українського інституту книги заслуговує на вивчення та опис, оскільки може бути суспільно корисним надбанням у контексті підвищення культури населення та популяризації української книги у світі.<br>Недослідженість у науковій літературі питання популяризації української книги та видавничої справи у контексті роботи профільної установи та її комунікації з населенням зумовила потребу аналізу та вивчення цих аспектів.<br>Мета дослідження — вивчити діяльність Українського інституту книги у контексті промоції української книги та визначити особливості взаємодії інституту із цільовою аудиторією.<br>Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі проведеного опитування було визначено специфіку взаємодії Українського інституту книги з широкою та фаховою аудиторіями.<br>У результаті проведеного дослідження вперше удосконалено теорію — розроблено типологію проєктів промоції Українського інституту книги.<br>У висвітленні результатів дослідження запропоновано рекомендації з проведення заходів, які позитивно позначаться на обізнаності суспільства щодо діяльності установи і на ефективності промоції книг.</p> 2022-01-13T12:40:49+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/188 Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах: у пошуках дослідницького об’єкта 2022-02-23T16:27:44+00:00 Галина Горбенко h.horbenko@kubg.edu.ua Вікторія Іващенко v.ivashchenko@kubg.edu.ua <p>У 2019 р. Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка розпочав роботу над новою дослідницькою темою «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах» (2019–2024 рр.), актуальність якої зумовлена: 1) потребою формування в українському науковому дискурсі нового напряму — медіазнавства, що перебуває в процесі пошуку свого дослідницького об’єкта, окреслення меж галузі, формулювання теоретичних положень, визначення практичних сфер застосування, утвердження власної метамови та методології; 2) необхідністю поєднання в освітньому процесі теорії медіазнавства й медійної практики; 3) загальною тенденцією до здійснення міждисциплінарних і міжгалузевих комплексних досліджень; 4) відсутністю в українському науковому дискурсі не лише спеціальних праць, присвячених становленню медіазнавства як однієї з наймолодших галузей науки, а й узагальнювальних теоретичних розвідок із типології медіазнавчих дисциплін, які у викладацькій практиці вже не один рік поспіль заявляють про себе, що дає підстави для формування типологічного медіазнавства. Свідченням цього є, наприклад, такий перелік навчальних дисциплін в Інституті журналістики: «Медіакультура», «Медіаосвіта», «Медіаполітика», «Медіаправо», «Медіапсихологія», «Медіаменеджмент та медіамаркетинг», «Медіаекономіка», «Медіапланування», «Медіаконсалтинг», «Медіаполітика та інформаційна безпека», «Медіаправо та захист інтелектуальної власності», «Медіапланування та медіапрогнозування», «Медіарилейшинз» та ін. (інформація станом на грудень 2019 р.).</p> 2022-01-13T12:56:20+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації https://intcom.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/189 Паростки весняної студентської наукової комунікації 2022-02-23T16:27:35+00:00 Роман Крохмальний romankro@gmail.com <p>19 травня 2020 р. у надзвичайно насиченому різними формами комунікації унаслідок карантину інтернет-просторі відбулася VI студентська інтернет-конференція «Інформація. Наука. Бібліотека. Весна». Традиційно (від весни 2015 р.) співорганізаторами цього наукового заходу стали бібліотечні науково-навчальні підрозділи Львівського національного університету імені Івана Франка, Вроцлавського університету (Республіка Польща), Харківської державної академії культури, Київського університету імені Бориса Грінченка.</p> 2022-01-13T13:04:47+00:00 Авторське право (c) 2022 Інтегровані комунікації