Основні моделі зв’язків з громадськістю в соціально-культурній сфері
Анотація
У статті проаналізовано географічну класифікацію моделей зв’язків з громадськістю, що застосовуються в соціально-культурній сфері. Обрання саме такої класифікації обумовлено національною культурною специфікою, яка виконує інтегративну функцію, об'єднуючи штучні об'єкти у стійкі цілісності, що мають у межах суспільства розділені значення та смисли. Це дає змогу ідентифікувати соціальні групи згідно з характерними для них культурними потребами і пріоритетами. Також у дослідженні виявлено тенденцію до покращення адаптації закладів соціокультурної сфери в ринковому середовищі за рахунок використання PR-технологій. Ця тенденція орієнтує соціокультурні організації на потреби бізнесу, водночас артикулюючи власні інтереси. У статті наголошується на важливості активного впровадження технології фандрайзингу, використання якої має забезпечити розвиток соціально-культурної сфери закладів, що працюють у ній.
Завантаження
Посилання
Trunov, A. A. (2004), Technologies of Public Relationsin Transformation of Modern Civilization, PhD diss. (philos. sci.), Belgorod, 170 p.
Cultural Policy Institute (2015), “Models and practices of sponsorship and fundraising in the UK”, available at: http://www.cpolicy.ru/issledovania.html/ britain.html.
Trosby, D. (2002), “Cultural dimension of development: history, concepts, concrete examples”, Culturology: From the Past to Future: To the 70th Anniversary of the Russian Institute of Culturology, RIC, Moscow, pp. 234–244.
Mironov, I. M. (2004), Public Relations as a Theory and Practice of Management of Public Consciousness, PhD. diss. (soc. sci.), Moscow, 145 p.
Zhuravlyova, N. N. (2008), Information Policy of the State on Promotion of National Culture Abroad: On the Example of Russia and France, PhD. diss. (polit. sci.), St. Petersburg, 238 p.
Studygur (2016), “Advertising in the socio-cultural sphere: a course of lectures”, available at: http://library.krasu.ru/ft/ft/_umkd/32/u_lectures.pdf.
Schweitzer, A. (1973), Culture and Ethics, Progress, Moscow, 344 p.
Glukharev, L. I. (Ed.) (1998), European Integration, a Large Humanistic Europe and Culture, Moscow State University named after M. V. Lomonosov, Educational-Scientific Centre of Problems of Integration and Systems Analysis of the EU, URSS, Moscow, 318 p.
Kanarsh, G. Yu. (2011), “Philosophical theories of multiculturalism”, Znanie. Ponimanie. Umenie [Knowledge. Understanding. Skills], no. 2, pp. 33–41.
Matarasso, F. & Landry, C. (2002), “How to keep balance? Twenty-one strategic dilemma of cultural policy”, Kul'turnaja Politika v Evrope: Vybor Strategii i Orientiry : Sbornik Materialov [Cultural Policy in Europe: Choice of Strategies and Guidelines: A Collection of Materials], Liberia, Moscow, 237 p.
Cultural Policy Institute (2015), “Models and practices of sponsorship and fundraising in the UK”, available at: http://www.cpolicy.ru/issledovania.html/ britain.html.
Kuzmenkova, M. A. (2005), Integrated Communications in the System of Public Relations, PhD. diss. (philol. sci.), Moscow, 181 p.
Timokhina, I. E. (2011), Communicative Effectiveness of Socio-Cultural Technology “PR”, PhD. diss. (soc. sci.), Moscow, 162 p.
Fromm, E. (1986), To Have or To Be?,Progress, Moscow, 238 p.
All-Russian Specialized Journal “Press Service” (2015), “Western PR-practice: a possibility of implementation in Russia”, available at: http://www.press-service.ru/article/105/
