Редакторські знання і навички в професії викладача української мови і літератури
Анотація
У статті розглядаються аспекти розвитку професійної компетентності
редактора як викладача української мови і літератури та здійснюється аналіз навичок редактора як суб’єкта сфери педагогічної діяльності. Адже модернізація професійної освіти в Україні неможлива без формування компетентного, висококваліфікованого фахівця-педагога, база знань якого буде відповідати міжнародним вимогам і стандартам якості. За останні роки сукупність видів професійної компетентності викладача постійно поповнюється, сучасна освітня парадигма зорієнтована не тільки на високий рівень знань дидактичного матеріалу, а й на пошук нових методів передачі інформації, що
розвиває діапазон всіх потенційних можливостей у системі підготовки
майбутнього викладача.
Помітно розширилась і галузь діяльності редактора – це не тільки видавництва, редакції газет і журналів, у поняття «редактор» роботодавець вкладає максимум всього, що потрібно для ефективного функціонування організації, забезпечення випуску видавничої продукції, налагодження зв’язків із громадськістю. Актуальною темою сучасної освіти є усвідомлення проблеми нової моделі навчання, яка ставить за мету формування такого спеціаліста української мови і літератури, рівень підготовки якого поєднує освіченість, професіоналізм, творчі здібності. Перспектива розбудови в Україні суспільства знань вимагає глибокого реформування освітньо-виховної сфери, що має здійснюватися на основі розумного поєднання кращого зарубіжного досвіду з національними традиціями. Користуючись досвідом редакторського фаху, педагог певним чином реформує педагогічну освіту, підвищує результативність комплексу знань студентів, заохочуючи їх до нових підходів до навчання та розвитку власних індивідуальних можливостей. Метою дослідження є визначення принципів професійної компетентності редактора як викладача української мови і літератури.
Завантаження
Посилання
Біляковська О. Професійна компетентність учителя як складова ефективної педагогічної діяльності / О. Біляковська // Науковий вісник Мелітопольського держ. пед. університету. Сер.: Педагогіка. – С. 229–234.
Богуш А. Методика навчання дітей української
мови в дошкільних навчальних закладах. – Київ :Видавничий Дім «Слово», 2011. – 440 с.
Гончаренко С. У. Український педагогічний слов-
ник / Семен Устимович Гончаренко. – Київ : Либідь, 1997. – 376 с.
Картава Ю. Професійна компетентність учителя
української мови та літератури як педагогічна категорія /
Ю. Картава // Наук. зап. [Кіровоградського державного
педагогічного університету імені Володимира Винниченка].
Сер.: Педагогічні науки. – 2014. – Вип. 132. – С. 285–288.
Нісімчук А. С. Педагогіка : підручник / Андрій Сергійович Нісімчук. – Київ : Атіка, 2007. – 344 с.
Прихода Я. Редактор у системі соціальних комунікацій / Ярослава Прихода // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 12. – С. 18–20.
Сімоненко Л. Методична компетентність як складник
професійної компетентності вчителя української мови / Л.
Сімоненко. // Науковий вісник Донбасу. – 2013. – № 2.
Тимошик М. Змістове наповнення поняття редагування в науці про видавничу справу та редагування / Микола Тимошик // Держава та регіони. — 2010. — № 2. — С. 232—237.
Ушинский К. Педагогическая антропология : Две главы/ К. Д. Ушинский// Народное образование. –1999. – №10. – С. 243–254.
Федорова В. Н. Межпредметные связи / В. Н. Федорова, Д. М. Кирюшкин. – Москва, 1972. – 149 с.
