КОМУНІКАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ПРОТИДІЇ НЕДОСТОВІРНІЙ ІНФОРМАЦІЇ
Анотація
У сучасному світі, де інформація циркулює з безпрецедентною швидкістю завдяки цифровим технологіям, проблема недостовірної інформації набуває особливого значення. Недостовірна інформація, яку часто називають дезінформацією чи фейками, становить загрозу для суспільної довіри, стабільності та безпеки. Вона впливає на сприйняття реальності, маніпулює громадською думкою і може провокувати соціальні чи політичні кризи. У статті досліджується суть комунікаційних інструментів, які застосовують для протидії цьому явищу; їхня мета, завдання та ефективність у цифровій епосі. Недостовірна інформація характеризується такими рисами: свідоме спотворення фактів, швидке поширення через масові канали, емоційна насиченість, що підсилює її вплив, і масовість охоплення аудиторії. До ключових інструментів протидії належать перевірка фактів, підвищення медіаграмотності, забезпечення прозорості джерел інформації, взаємодія з технологічними платформами та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній. Основною метою цих інструментів є захист інформаційного простору від маніпуляцій і забезпечення доступу громадян до достовірних даних. В Україні проблема недостовірної інформації є особливо гострою через тривалу гібридну війну, економічні труднощі та недостатній рівень критичного мислення серед населення. Водночас цифрові технології, такі як алгоритми аналізу даних чи штучний інтелект, відкривають нові можливості для боротьби з фейками, хоча й супроводжуються ризиками, пов’язаними з етичними питаннями та потенційним обмеженням свободи слова.
Отже, боротьба з недостовірною інформацією є складним завданням, яке потребує комплексного підходу та скоординованих зусиль на різних рівнях. Комунікаційні інструменти, такі як фактчекінг, медіаграмотність, прозорість джерел, співпраця з технологічними платформами та просвітницькі кампанії, здатні захистити суспільство від маніпуляцій, якщо їх застосовувати системно і послідовно.
Завантаження
Посилання
Wardle, C., & Derakhshan, H. (2017). Information disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Council of Europe.
Verkhovna Rada of Ukraine. (1992). Law of Ukraine “On Information” of October 2, 1992, No. 2657-XII. Vidomosti of the Verkhovna Rada of Ukraine, 48, Article 650. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12
Horokhovskyi, O. M. (2017). Fact-checking as an investigative trend: Opportunities and prospects: A practical guide. LIRA.
Zavgorodnia, L. V., Bardadym, O. V., & Shaposhnyk, A. A. (2024). The role of media literacy in modern education: Prospects and challenges. Bulletin of Science and Education (Series: Philology, Pedagogy, Sociology, Culture and Art, History and Archaeology), (5)23, 1856.
Howard, P. N., & Bradshaw, S. (2019). The global disinformation order: Global inventory of organized social media manipulation. Oxford University.
Karpchuk, N. (2019). Media reports from the war as a tool of resistance in the media war. Historical and Political Problems of the Modern World, 40, 93–100.
USAID-Internews. (2019). Public attitudes toward media and consumption of various types of media in 2019. https://drive.google.com/file/d/1Oi2Edvl5Srk4hS-D2KoxoKkamCarUX7f/view
Verkhovna Rada of Ukraine. (2020). Draft Law “On Countering Disinformation” of January 27, 2020, No. 2693. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67812
European Commission. (2018). A multi-dimensional approach to disinformation: Report of the independent High-Level Group on fake news and online disinformation. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/final-report-high-level-expert-group-fake-news-and-online-disinformation