Дистанційний лексикографічний дискурс: медіаплатформи комунікативної взаємодії
Анотація
Стаття актуалізує проблемне поле дистанційного лексикографічного дискурсу, параметри й вектори його опису та типологічні різновиди з огляду на термінографічний аспект. Ця проблема досі не має належного висвітлення в науковій літературі, що дає всі підстави запропонувати власне авторське її бачення. Використання методу проблемного аналізу дозволило окреслити такі параметри опису дистанційного лексикографічного дискурсу: предмет комунікації; учасники (суб’єкти), канали, вектори комунікативної взаємодії (дискурсивні вектори) та засоби комунікації. Системний аналіз та метод сходження від абстрактного до конкретного дозволили в дистанційному форматі розмежувати: з одного боку, інтракультурний, інтеркультурний (міжкультурний), транскультурний та мультикультурний лексикографічні дискурси; з другого – дискурс словника, дискурс словникової статті, термінологічний і термінографічний дискурси та лексикографічний дискурс термінологічних шкіл. Контент-аналіз та описовий метод увиразнили кореляції між різновидами дистанційного лексикографічного дискурсу та медіаплатформами комунікативної взаємодії, що їх репрезентують. Використання методів спостереження, лексикографічного, порівняльно-зіставного, системного аналізу та методу аналізу словникових дефініцій дозволило відповідно до трьох класифікаційних критеріїв (адресатного, каналу спілкування та відношення до етнокультури) виявити: основні різновиди лексикографічного дискурсу; співвідношення для кожного різновиду з відповідною платформою опосередкованої (дистанційної) комунікативної взаємодії. Встановлено, що різновиди лексикографічного дискурсу корелюють між собою за різними векторами комунікативної взаємодії. Така кореляція допомагає на конкретних прикладах з’ясувати, які медіапатформи опосередкованої (дистанційної) комунікативної взаємодії як посередники можуть бути використані в тому чи іншому різновиді. Зазначено, що комунікативна взаємодія в лексикографічному дискурсі перебачає не лише передавання інформації у форматі словника (тексту), а й обмін інформацією про словник у різних формах її вияву, зокрема й дистанційному.
Завантаження
Посилання
Bessé, B., Nkwenti-Azeh, B. & Sager, J. (1997). Glossary of terms used in terminology. Terminology, Vol. 4(1), pp. 119–156.
Bilodid, I. K. (Ed), (1978). Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. Naukova dumka, 9.
Bodeker, B. & Freese, K. (1987). Die Ubersetzung von Realienbezeichnungen bei literarischen Texten: Eine Prototypologie. TEXTconTEXT, Vol. 2–2(3), pp. 137–165.
Boiarova, L. G. (2013). Terminy-varianty v ukrainskii zahalnomovnii leksykohrafii: normatyvnii aspekt [Termsvariants in the Ukrainian universal lexicography: normative aspect]. Terminolohichnyi Visnyk [Terminological Bulletin], Vol. 2(1), pp. 189–195.
Bystrova, Yu. V. (2019). IKT open science – nova paradyhma vidkrytukh innovatdii [ICT open science is a new
paradigm of open innovation]. In S.V. Hlibko, A.M. Liubchych & O.Yu. Palant (Eds.), Rehionalni innovatsiini initsiatyvy: zavdannia ta shliakhy vyrishennia [Regional innovation initiatives: tasks and solutions] (pp. 29–36). NDI PZIR NAPrN Ukraine. Aviable at: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/16319/1/Bustrova_29-36.pdf (accessed 10.12.23).
DSTU 1.1:2015 (2015). Natsionalna standartyzatsia. Standartyzatsia ta sumizhni vydy diialnosti. Slovnyk terminiv [National standardization. Standardization and related activities. Dictionary of terms]. UkrNDNC. URL: Aviable at: https://quality.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2017/11/dstu_1_1_2015.pdf (accessed 10.12.23).
Fedoriv, M. L. (2003). Pro osoblyvosti kompiuternoho dyskursu [About the peculiarities of computer discourse]. Naukovi zapusky [Proceedings], Vol. 22(1), pp. 32–42.
HRN EN 45020:2007 (2007). Normizacija i srodne djelatnosti – Rječnik općih naziva. Zagreb.
ISO 1087:2019(en) (2019). Terminology work and terminology science – Vocabulary. Aviable at: https://www.iso.org/obp/ui#iso:std:iso:1087:ed-2:v1:en (accessed 10.12.23).
ISO 25964-1:2011(en) (2011). Information and documentation – Thesauri and interoperability with other vocabularies – Part 1: Thesauri for information retrieval. Aviable at: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso:25964:-1:ed-1:v1:en (accessed 10.12.23).
ISO 29383:2020(en) (2020). Terminology policies – Development and implementation. Aviable at: https://www.iso.org/obp/ui#iso:std:iso:29383:ed-2:v1:en (accessed 10.12.23).
Ivashchenko, V. (2014). Osnivni napriamy doslidzhen’ u terminoznavstvi kintsia XX – pochatku XXI stolit’ [The main directions of research in terminology of the late 20th – early 21st centuries]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekcnika». Seria «Problemy ukrainskoi terminolohii» [Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Series «Problems of Ukrainian Terminology»], Vol. 791, pp. 22–26.
Ivashchenko, V., Horbenko, G., & Hidenko, S. (2020). Terminohrafichna baza danukh TERM_IN u mizhslovianskomu dialozi: arkhitektonika ta proiektuvannia [Terminographic database TERM_IN in inter-Slavic dialogue: architectonics and design]. Rasprave: Časopis Instituta za hrvatski jezik i jezikoslovlje, Vol. 46(2), pp. 669–691.
Krempova, M. (2020). Slovnukovyi dyskurs yak fenomen suchasnoho komunikatyvnoho seredovyshcha [Dictionary discourse as a phenomenon of the modern communicative environment]. In Problemy ta perspektyvy realizatsii ta vprovadzhennia mizhdystsiplinarnykh naukovykh dosiahnen’ [Problems and prospects of implementation and implementation of interdisciplinary scientific achievements], 1 (pp. 112–114). International Center for Scientific Research. Aviable at: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/mcnd/issue/view/12.06.2020/320 (accessed 10.12.23).
Kroupová, L. & Filipec, J. (2005). Slovník spisovné češtiny pro školu a veřejnost: s Dodatkem Ministerstva školství, mládeže a tělovýchovy České republiky. Academia.
Kyiak, T. R. (2013). Terminolohichna norma (sut’, realii, prahmatyka) [Terminological norm (essence, realities, pragmatics)]. Ukrainska terminolohia i suchasnist’ [Ukrainian terminology and modernity], Vol. IX, pp.42–47.
LexMeet. ELEXIS. Aviable at: https://meet.elex.is/groups/lexvoc-translation/forum/topic/general considerationsand-translation-guidelines/ (accessed 10.12.23).
Lukszyn, J. (Ed) (2005). Języki specjalistyczne – słownik terminologii przedmiotowej. KJS.
Petráčková, V. & Kraus, J. (2001). Akademický slovník cizích slov. Academia.
Velyka, I. O. & Tupakhina, O. V. (2017). Fenomen «Internet-dyskurs» u suchasnii naukovii paradyhmi [The phenomenon of «Internet discourse» in the modern scientific paradigm]. Science and Education a New Dimension. Philology, Vol. 39(143), pp. 61–64.
Vovk, M. & Mashkova, I. (2018, June 21–21). Ukrainoznavcha osvita v Ukraini i Kanadi u leksykohrafichnomu dyskursi. Ukraina – Kanada [Ukrainian studies education in Ukraine and Canada in lexicographic discourse. Ukraine – Canada] [Conference session]. Materials of the 1st International Scientific and Practical Congress on Canadian Studies. Lutsk, Ukraine, pp. 271–275.
Yermolenko, S. Ya., Bybyk, S. P. & Todor, O. H. (2001). Ukrainska mova. Korotkyi tlumachnyi slovnyk linhvistychnykh terminiv [Ukrainian language. A brief explanatory dictionary of linguistic terms]. Lybid.
Zrazhevska, N. I. (2022). Teoria media ta suspilstva: navch. posib. Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv University, 2022. 198 p.
