Вища школа чи заклад вищої освіти?

  • Вікторія Людвігівна Іващенко Київський університет імені Бориса Грінченка
Ключові слова: вища школа, заклад вищої освіти, термін, абревіатура, галузеве розшарування, стилістична диференціація

Анотація

У статті йдеться про розмежування стилістики контекстів та сфер використання термінів «вища школа» й «заклад вищої освіти» в їхній кореляції з абревіатурами «виш» та «ЗВО». Враховано погляди відомих мовознавців щодо вживання лексичних одиниць «вища школа» (виш), «вищий учбовий заклад» (вуз), «вищий навчальний заклад» (ВНЗ), «заклад вищої освіти» (ЗВО) у художніх текстах та повсякденні. Виявлено галузеве розшарування й стилістичну диференціацію словосполучення «вища школа» (виш), його фіксацію в лексико-графічних джерелах та неусталеність стильової належності за різними джерелами й коментарями науковців. Проблема диференціації зазначених вище термінів вимагає застосування методів суцільної вибірки контекстів уживання цих термінів, лексико-семантичного та лексикографічного аналізу.
Зосереджено увагу на незнанні механізмів творення складноскороченого слова «виш» в українській мові, що спричиняє некоректне його використання у ЗМІ та нерозрізнення лексичних одиниць «виш» та «ЗВО» у середовищі фахівців. Слово «виш» походить від терміносполучення «вища школа» і його активно використовують на позначення закладів вищої освіти. Однак терміносполучення «вищий навчальний заклад» і «вища школа» є не абсолютними синоніми, як їх часто позиціонують, а відносними (частковими), які мають відмінності у вживанні.
Рекомендовано щодо вживання цих лексичних одиниць у лінгвостилістиці неформального (неофіційного), напівформального (напівофіційного) ділового епістолярію та у сфері офіційного документообігу. Якщо працювати у законодавчому полі та з офіційно-діловим документообігом, треба послуговуватися офіційним терміном «заклад вищої освіти». Натомість скорочення «виш» можна використовувати у неформальному (неофіційному) або напівформальному (напівофіційному) діловому епістолярії, в науковій та навчальній літературі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Вікторія Людвігівна Іващенко, Київський університет імені Бориса Грінченка

Професор кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник

Посилання

Вихованець І. Розмовляймо українською. Мовознавчі етюди. К.: Пульсари, 2012. 160 с.

Вступна кампанія 2019 // Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/vstupna-kampaniya-2019 (дата звернення: 20.06.2020).

Заклад вищої освіти. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Заклад_вищої_освіти#cite_note-1 (дата звернення: 20.06.2020).

Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. Л.: БаК, 2008. 472 c.

Культура. Новини Червоного. 16 жовтня 2010. URL: http://chervone.com/news/vuz_chi_vish/2010–10-16–1490 (дата звернення: 20.06.2020).

Кучеренко Л. Чому «виш»? / Запорізький університет. 2007. No 4 (916). URL: https://web.znu.edu.ua/gazeta/data.php?data=52&article=533?data=52&article=533 (дата звернення: 20.06.2020).

Помирча С.В., Пучков І.В. Електронні словники з української мови як засіб формування лексикографічної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 59. No 3. С. 103–113.

Пономарів О. Слова «учбовий» немає в українській мові (від 30.08.2020). Блог професора Пономарева. 2010. URL: https://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/2010/08 (дата звернення: 20.06.2020).


Переглядів анотації: 140
Завантажень PDF: 19
Опубліковано
2022-01-13
Як цитувати
Іващенко, В. (2022). Вища школа чи заклад вищої освіти?. Інтегровані комунікації, (9), 73-78. https://doi.org/10.28925/2524-2644.2020.1.10
Розділ
Термінологічна консультація