Вища школа чи заклад вищої освіти?

Анотація

У статті йдеться про розмежування стилістики контекстів та сфер використання термінів «вища школа» й «заклад вищої освіти» в їхній кореляції з абревіатурами «виш» та «ЗВО». Враховано погляди відомих мовознавців щодо вживання лексичних одиниць «вища школа» (виш), «вищий учбовий заклад» (вуз), «вищий навчальний заклад» (ВНЗ), «заклад вищої освіти» (ЗВО) у художніх текстах та повсякденні. Виявлено галузеве розшарування й стилістичну диференціацію словосполучення «вища школа» (виш), його фіксацію в лексико-графічних джерелах та неусталеність стильової належності за різними джерелами й коментарями науковців. Проблема диференціації зазначених вище термінів вимагає застосування методів суцільної вибірки контекстів уживання цих термінів, лексико-семантичного та лексикографічного аналізу.
Зосереджено увагу на незнанні механізмів творення складноскороченого слова «виш» в українській мові, що спричиняє некоректне його використання у ЗМІ та нерозрізнення лексичних одиниць «виш» та «ЗВО» у середовищі фахівців. Слово «виш» походить від терміносполучення «вища школа» і його активно використовують на позначення закладів вищої освіти. Однак терміносполучення «вищий навчальний заклад» і «вища школа» є не абсолютними синоніми, як їх часто позиціонують, а відносними (частковими), які мають відмінності у вживанні.
Рекомендовано щодо вживання цих лексичних одиниць у лінгвостилістиці неформального (неофіційного), напівформального (напівофіційного) ділового епістолярію та у сфері офіційного документообігу. Якщо працювати у законодавчому полі та з офіційно-діловим документообігом, треба послуговуватися офіційним терміном «заклад вищої освіти». Натомість скорочення «виш» можна використовувати у неформальному (неофіційному) або напівформальному (напівофіційному) діловому епістолярії, в науковій та навчальній літературі.