Роль суспільних комунікацій у демократичному самоврядуванні: досвід столичного міста Варшави Республіки Польщі
Анотація
Нині в Україні відбувається злам усталеної системи взаємовідносин влади та громадськості, що дає потужний поштовх для пошуку нових моделей взаємодії та активного залучення у процеси прийняття рішень щодо місцевого розвитку соціально активних громадян і суспільних прошарків, громадських об’єднань тощо. У цьому контексті надзвичайно актуальним є питання аналізу успішних моделей взаємодії «влада – громадськість» з метою забезпечення органами місцевого самоврядування умов для реальної участі населення у формуванні та реалізації політики, насамперед спрямованої на ефективне використання бюджетних коштів, вирішення місцевих проблем тощо.
У статті досліджуються питання розвитку нового для українського
суспільства, органів державної влади та місцевого самоврядування соціального інституту – комунікацій з громадськістю. На прикладі столиці Республіки Польща Варшави проаналізовано інституційні моделі комунікативної взаємодії з громадськістю – забезпечення зв’язку з громадянами та створення умов для їх реальної участі у вирішенні місцевих проблем; на цій основі з’ясовано чинники, що призводять до соціально-політичної напруги; запропоновано заходи щодо підвищення довіри до владних органів різного рівня. У пропонованому дослідженні ми поставили за мету на прикладі Республіки Польща, зокрема столичного міста Варшави, проаналізувати моделі розвитку комунікацій із громадськістю – доволі нового для українського суспільства соціального інституту, що забезпечує зв’язок з громадянами та створює умови для їх реальної участі у вирішенні місцевих проблем; з’ясувати чинники, що призводять до соціально-політичної напруги, та заходи, які дають змогу підвищити довіру до владних органів різного рівня.
Завантаження
Посилання
Starzyk-Durbacz, K. (2016), “O partycypacji. Podsumowanie badań i analiz dotyczących partycypacji obywatelskiej w Polsce”, Pracownia Badań i Innowacji Społecznych „Stocznia”, available at: http://stocznia.org.pl/publikacje/o-partycypacji-podsumowanie-badan-i-analiz-dotyczacych-partycypacji-obywatelskiej-w-polsce/.”>http://stocznia.org.pl/publikacje/o-partycypacji-podsumowanie-badan-i-analiz-dotyczacych-partycypacji-obywatelskiej-w-polsce/.о
Plan Na Plan. Partycypacja w Planowaniu Miejscowym (2016), Warszawa, 71 c., available at: http://konsultacje.um.warszawa.pl/sites/konsultacje.um.warszawa.pl/files/plan_na_plan_internetowy.pdf.
Probosz, M. & Sadura, P. (2011), Konsultacje w Społeczności Lokalnej: Planowanie, Przygotowanie,Prowadzenie Konsultacji Społecznych Metodą Warsztatową, Instytut Socjologii Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa,74 с.
Standards of Participatory Budgeting Processes in Poland (2015), Laboratory of Public Researches and Innovations “Stochnia”, Warsaw, 30 p.
“Ustawa z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie”, available at: http://www.konsultacje.um.warszawa.pl/konsultacje-z-ngo.
Jaworek, D., Starzyk-Durbacz, К. & Jaworek, D. (2016), “Praktycy partycypacji – kimsą i comyślą?”, available at: http://stocznia.org.pl/app/uploads/2016/09/Portret-praktyko%CC%81w-partycypacji.pdf.
Biuletyn Informacji Publicznejm. st. Warszawy BIP (2016), Centrum Komunikacji Społecznej (CK), avaialable at:http://bip.warszawa.pl/Menu_podmiotowe/biura_urzedu/CK default.htm.
Szaranowicz-Kusz, M. (2016), „Budżet partycypacyjny w Polsce”, infos. BAS, Wydawnictwo Sejmowe dla Biura Analiz Sejmowych, nr. 1(205).