КОМУНІКАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ МОДЕРНІЗМУ В СИСТЕМІ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ СИРІЙСЬКОЇ АРАБСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЧАСТИНА ДРУГА

Анотація

У другій частині напрацювання за допомогою структуралізму (розмежування напрямів, методів і стилів модернізму), семіотичного та контент- аналізів (виокремлення знакових одиниць комунікації), порівняння (вивчення процесу й досвідів), моделювання (встановлення особливостей течій, напрямів і стилів) тощо продовжено дослідження актуальних проблем сучасного сирійського малярства як засобу і способу комунікації. Звернено увагу на експресіоністичні, футуристичні та сюрреалістичні чинники продукування цивілізації.

У контексті культурознавчих пошуків Т. Гундорової, С. Павличко, М. Моклиці, з'ясовано, що експресіонізм, в силу нагнітання емоцій, наближає живопис до журналістики, футуризм власне презентує мистецтво як комунікацію мас, а сюрреалізм засвідчує виражальні потенції підсвідомості та внутрішнього світу продуктора й реципієнта, котрі потрапили у вир геополітичних катастроф.

Доведено, що в ситуації тотальної цензури, яка унеможливлює констатацію засобами вербальності, образотворче мистецтво бере на себе місію оприлюднення фактів, донесення правди й пошук нових шляхів комунікації.

Описано, як малярство у вигляді картин, муралів, карикатур та плакатів фіксує жахливий стан Сирійської Арабської Республіки (САР), що впродовж останнього десятиліття з колиски найдавніших цивілізацій перетворилася на руїну. Навіть коли заангажовані ЗМІ вводять в оману – культура не мовчить. Однак "підбирати ключі" для читання й сприймання її інформації не так то й просто.

З'ясовано, що алегорія, як правило, проявляється тоді, коли в структуру картини усвідомлено (раціонально) додаються певні смисли (така стереотипна кодифікація тяжіє до плакатності й карикатурності), символ вводиться інтуїтивно (однак переважно вже існує у релігійних канонах), метафора формується парадоксально (у вигляді послідовної логіки вибагливих асоціацій, що нагадують сон або марення). Рівень інтерпретації залежать від морфологічних й синтаксичних параметрів етимона: автор демонструє своє світосприймання та унікальність стилю, аудиторія відчитує доступні їй образи. Насамкінець визначено, що найскладніше працювати із сюрреалістичними зображеннями. Однак у сирійській семіосфері навіть вони виразно ідеологічно марковані. Отже, це високохудожнє модерне мистецтво відносно читабельне.