ЕКСТРЕНЕ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК СОЦІОКОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ
Анотація
Стаття присвячена актуальній темі екстреного дистанційного навчання в Україні та світі в умовах кризових ситуацій (пандемії, військові конфлікти, природні катастрофи). Метою є вивчення та аналіз понять «дистанційна освіта» та «екстрене дистанційне навчання», з акцентом на основні характеристики, відмінності й особливості використання. Завдання статті включають дослідження наукових і практичних підходів до дефініції, а також виявлення ключових відмінностей. Методологія дослідження базується на якісному підході із застосуванням методів огляду літератури, контент-аналізу та аналізу кейсів.
Важливим аспектом став широкий порівняльний аналіз тлумачень термінів, що уможливило поглиблення теоретичних засад. Екстрене дистанційне навчання характеризується як тимчасовий, терміновий перехід від традиційних форм навчання до онлайн-формату в умовах надзвичайних ситуацій, коли освітні установи не мають можливості забезпечувати звичний навчальний процес.
Виокремлено основні особливості ЕДН, такі як оперативність впровадження, обмеженість часу на підготовку, адаптація освітніх програм та навчальних ресурсів до нових умов.
Автори статті звертають увагу на відмінності між екстреним дистанційним навчанням та традиційною дистанційною освітою, яка зазвичай планується завчасно та має сталу методологічну базу. Окремо розглядаються ключові виклики, з якими стикаються освітні заклади під час переходу до ЕДН: технічна та методична непідготовленість викладачів, відсутність необхідної інфраструктури, обмежений доступ до інтернету та цифрових ресурсів у деяких регіонах.
Результати дослідження демонструють суттєвий вплив пандемії та війни на освітні процеси як в Україні, так і в усьому світі. Екстрене дистанційне навчання стало важливим засобом підтримки освітньої системи в умовах кризи, проте також проявило низку запитів, що потребують подальшого аналізу та вирішення.
Завантаження
Посилання
Abudalfa, S., & Salem, M. (2022). Effects of online course content and instructor characteristics on UCAS students’ academic performance during the COVID-19 pandemic. In B. Alareeni & A. Hamdan (Eds.), Explore business, technology opportunities and challenges after the COVID-19 pandemic (ICBT 2022, Vol. 495, pp. 347–359). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-08954-1_24
Anderson, T., & Dron, J. (2011). Three generations of distance education pedagogy. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 12(3), 80–97. https://doi.org/10.19173/irrodl.v12i3.890
Bozkurt, A. (2019). Intellectual roots of distance education: A progressive knowledge domain analysis. Distance Education, 40(4), 497–514. https://doi.org/10.1080/01587919.2019.1681894
Bozkurt, A., & Sharma, R. C. (2020). Emergency remote teaching in a time of global crisis due to the coronavirus pandemic. Asian Journal of Distance Education, 15(1), 1–6. https://www.asianjde.org/ojs/index.php/AsianJDE/article/view/459
Grynyuk, S., et al. (2022). Distance learning during the COVID-19 pandemic: The experience of Ukraine's higher education system. The Electronic Journal of e-Learning, 20(3), 242–256. https://www.ejel.org
Grynyuk, S., Zasluzhena, A., Zaytseva, I., & Liahina, I. (2020). Higher education of Ukraine plagued by the COVID-19 pandemic. In 13th International conference of education, research and innovation (ICERI). Valencia, Spain. https://doi.org/10.21125/iceri.2020.0667
Hodges, C., Moore, S., Lockee, B., Trust, T., & Bond, A. (2020). The difference between emergency remote teaching and online learning. Educause Review. https://er.educause.edu/articles/2020/3/the-difference-between-emergency-remote-teaching-and-online-learning
Huszti, I., et al. (2022). Distance learning as the new reality in tertiary education: A case study. Advanced Education, 21, 100–120. https://doi.org/10.20535/2410-8286.261705
Moore, M. G. (1993). Theory of transactional distance. In D. Keegan (Ed.), Theoretical principles of distance education (pp. 22–38). Routledge.
Nenko, Y., Kybalna, N., & Snisarenko, Y. (2020). The COVID-19 distance learning: Insight from Ukrainian students. Revista Brasileira de Educação do Campo, 5, 1–19. https://doi.org/10.20873/uft.rbec.e8925
Salmon, G. (2002). E-tivities: The key to active online learning. RoutledgeFalmer.
Sultanova, L., & Zheludenko, M. (2020). Potential of digital education in crisis conditions: Analysis and perspectives. The Scientific Heritage, 4(53), 46–49.
UNESCO. (2023, March 13). COVID-19 impact on education. https://en.unesco.org/covid19/educationresponse
