МЕМ ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ ПРИЙОМ ПОДОЛАННЯ СТРАХУ ПІД ЧАС ВІЙНИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ*

* В основі статті – виголошена авторкою доповідь на Міжнародній науковій конференції «Fear in culture and culture of fear», що відбулася 15–17 червня 2023 р. в Талліннському університеті.

  • Тетяна Кузнєцова Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Ключові слова: меми, страх, війна, комунікативні прийоми, подолання страху.

Анотація

У статті проаналізовано особливості мемів як комунікативного прийому знецінення страхів під час війни. У центрі нашої уваги – найпопулярніші меми про російсько-українську війну, які поширювалися в українському сегменті соціальної мережі Facebook протягом березня 2022 – вересня 2022 р.
Для визначення їх функціонально-комунікативного потенціалу було використано комплекс методів дослідження: 1) контент-аналіз найбільш популярних у соціальній мережі Faсebook протягом березня – вересня 2022 р. українських мемів про російсько-українську війну; 2) онлайн-опитування 100 респондентів-українців з метою виявлення тих мемів, які, на їх думку, сприяли формуванню емоційної рівноваги під час війни; 3) функціонально-комунікативний аналіз виявлених мемів кожної тематичної групи, що безпосередньо й сприяло визначенню їх основних особливостей як комунікативно-психологічних засобів знецінення страху.
Встановлено, що в інтернет-просторі за допомогою мемів було сформовано народний онлайн-дискурс емоційної стійкості українців. Віддзеркалюючи актуальні події, що відбуваються в Україні під час широкомасштабного вторгнення росї в Україну, ці комунікативні одиниці значною мірою сприяли подоланню страхів війни. Зокрема, це виявлялося завдяки їх здатності:
- налагоджувати ефективну комунікацію зі «своїми» (адже меми «говорять» зрозумілою мовою про народ й створюються самим народом);
- формувати гумористичне ставлення до складних життєвих ситуацій, що сприяє емоційному вивільненню негативних емоцій, формуванню емоційної рівноваги;
- шляхом розкриття образу українців крізь філософію кордоцентризму поширювати цінності людяності й актуалізувати відчуття їх приналежності до цивілізованої європейської країни;
- просувати у масову свідомість наративи, спрямовані на формування згуртованості, стійкості українського народу, почуття групової ідентичності «ми проти них», сили й віри в перемогу;
- тиражувати дискредитуючу інформацію про ворогів, що руйнує їх репутацію і призводить до закріплення у масовій свідомості меседжів про ворожу псевдоміць.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Тетяна Кузнєцова, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

доктор наук із соціальних комунікацій, професор,
професор кафедри реклами та зв’язків з громадськістю
Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Посилання

Abril, E.P., Szczypka, G. & Sherry L. E. (2017). Humor as a Response to Fear: Decomposing Fear Control within the Extended Parallel Process Model. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5844502/ (accessed 26.06.2023).

Colombo, C. (2022). Memes and War: Why People Turn to Jokes During Times of Crisis. Teen Vogue. March 3. Available at: https://www.teenvogue.com/story/memes-about-war-why (accessed 26.04.2023).

Davison, P. (2012). The Language of Internet Memes. The Social Media Reader. Edited by: M. Mandiberg. Publisher: NYU Press, pp. 120–136. Available at: http://spring2017.designforthe.net/content/6-library/12-language-of-internet-memes/language-of-internet-memes_michaelmandiberg.pdf (accessed 26.06.2023).

Dawkins, R. (1999). The Selfish Gene. Oxford: Oxford University Press.

Semotiuk, O. (2019). Rosiisko-ukrainska viina u politychnykh karykaturakh SShA, FRN i Ukrainy: yakisnyi i kilkisnyi analiz. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia Zhurnalistyka, No 45, pp. 280–290.

Shifman, L. (2013). Memes in a digital world: Reconciling with a conceptual troublemaker. Journal of Computer-Mediated Communication, 18 (3), pp. 362–377.

Sturken, M. & L. Cartwright. (2009). Practices of Looking. An Introduction to Visual Culture. Oxford: Oxford University Press.

Taran O., Zaiats, M. (2022). Komp’iuternyi kontent-analiz internet-memiv pro rosiisko-ukrainski viinu 2022 roku. STUDIA LINGUISTICA, No 21, pp. 57–67.

Yarmus, S. (1988). Kordotsentryzm – pidstava ukrainskoi dukhovnosti ta filosofii. Zbirnyk prats yuvileinoho konhresu u 1000-littia khreshchennia Rusy-Ukrainy. Miunkhen : UVU, pp. 402–415.

Zakonoproekt N 7214. (26.03.2022). Pro zaboronu propahandy rosiiskoho natsystskoho totalitarnoho rezhymu, zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii yak derzhavy-terorysta proty Ukrainy, symvoliky voiennoho vtorhnennia rosiiskoho natsystskoho totalitarnoho rezhymu v Ukrainu: PROEKT ZAKONU UKRAINY vid 26.03.2022 r. N 7214. Available at: https://ips.ligazakon.net/document/JI07187I?an=1 (accessed 21.05.2023).

Zaporozhets O. ta N. Bielousova. (2022). Verbalni internet-memy pid chas povnomasshtabnoi viiny RF v Ukraini. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Mizhnarodni vidnosyny, No 2(56), pp. 20–24.


Переглядів анотації: 117
Завантажень PDF: 47
Опубліковано
2024-07-18
Як цитувати
Кузнєцова, Т. (2024). МЕМ ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ ПРИЙОМ ПОДОЛАННЯ СТРАХУ ПІД ЧАС ВІЙНИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ*: * В основі статті – виголошена авторкою доповідь на Міжнародній науковій конференції «Fear in culture and culture of fear», що відбулася 15–17 червня 2023 р. в Талліннському університеті. Інтегровані комунікації, (1 (17), 15-31. https://doi.org/10.28925/2524-2644.2024.172
Розділ
Медіакомунікації