ПОНЯТТЯ «МЕДІАДИЗАЙН» У НАУКОВОМУ ТА СЛОВНИКОВОМУ ДИСКУРСАХ (матеріал для словникової статті електронного освітнього ресурсу «Лексичний мінімум медіазнавця»)

Анотація

Активне використання поняття «медіадизайн» у сучасному інформаційному просторі актуалізує проблему його визначення та лексикографічної фіксації. З-поміж різних типів словників виокремлюють зведені. Особливу увагу привертають ті з них, у яких зібрано методом інформаційного пошуку та впорядковано інвентаризовані з наукових і лексикографічних праць дефініції галузевих понять або філологічні тлумачення тих чи інших назв, що вони їх позначають.

У статті проаналізовано основні ознаки й визначення поняття «медіадизайн», засвідчені в наукових і лексикографічних працях та довідкових джерелах. Розкрито специфіку функціонування відповідного терміна, його походження й використання у фахових текстах.

Метод систематизації та зіставлення зібраного матеріалу допоміг виявити контекстуальні синоніми, якими послуговуються фахівці в галузі дизайн-проєктування. Методом дефінітивного аналізу з’ясовано основні ознаки поняття «медіадизайн» та запропоновано його визначення. Застосування методу візуалізації даних уможливило створення презентації й відеоролика для унаочненого представлення інформації про медіадизайн та поняття про нього, а також про термін, який позначає це поняття.

Інвентаризований матеріал адаптовано для словникової статті електронного освітнього ресурсу (ЕОР) «Лексичний мінімум медіазнавця», над розробленням та наповненням якого (як одного з дослідницьких напрямів колективної теми «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах») працюють викладачі й здобувачі вищої освіти Факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. За розробленим шаблоном словникової статті первинні дані систематизовано, уніфіковано та конвертовано до ЕОР.

У підсумку зазначено, що авторські визначення поняття «медіадизайн» формують п’ять векторів відношень родових, видових та суміжних понять (три вектори системних і два вектори асистемних відношень), через які науковці інтерпретують аналізоване поняття, що вимагає уніфікації та лексикографічної фіксації в словниках.