Інструменти «м’якої сили» в контексті російсько-української війни

Анотація

У статті досліджено використання «м’якої сили» в контексті російсько-української війни, висвітлюючи роль і значення таких інструментів, як інформаційна сфера, культура, освіта, дипломатія та міжнародне право. У статті розглядається, як ці інструменти можуть бути використані для формування громадської думки, впливу на відносини між країнами, мобілізації власного населення та просування інтересів на міжнародній арені. Цей аналіз може бути корисним для кращого розуміння динаміки російсько-української війни і пошуку можливих шляхів її вирішення. Наведено конкретні приклади використання інструментів «м’якої сили» з досвіду підтримки України громадяними інших держав, зокрема й відомих і публічних осіб. Авторка доходить висновку, що під час війни зросла зацікавленість іноземців українською культурою, мовою, літературою, музикою та іншими аспектами національного спадку Зазначено, що вагомою ініціативою, заснованою з метою об’єднання світу довкола допомоги Україні, стала платформа UNITED24. Також наведено приклади використання російською стороною інструментів «м’якої сили» з метої пропаганди та виправдення її агресії. Авторка наголошує, що «м’яка сила» в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну є необхідним інструментом для розв’язання російсько-української війни і забезпечення довгострокового миру. Використання інформаційних технологій, культурних і освітніх програм, а також дипломатії і міжнародного права, може сприяти формуванню конструктивного діалогу, розумінню та, в кінцевому результаті, вирішенню конфлікту. У підсумках визначено, що хоча «м’яка сила» не може вирішити військову або політичну ситуацію, вона може стати важливим елементом комплексного підходу до вирішення існуючих проблем.