Медіакомунікації, когнітивні аспекти, український гумористичний дискурс воєнного часу

Анотація

У статті аналізується функціонування українського гумористичного дискурсу воєнного часу в медійній комунікації загалом та когнітивні механізми гумору, зокрема когнітивний патерн «Евристика доступності». Розкрито основні когнітивні закономірності та супутні стилістичні фігури, що створюють комічний ефект. Усі жарти демонструють застосування когнітивного шаблону «Евристика доступності», властивого воєнному періоду, коли старі довоєнні реалії змінюються новими реаліями воєнного часу та пояснюються смішно. У дослідженні розглянуто деякі когнітивні та прагматичні аспекти українського гумору воєнного часу, увагу зосереджено на ролі когнітивних патернів у виборі стилістичних прийомів гумору, під час обробки інформації, що надходить, і формування когнітивних рамок сприйняття та створення гумору. У статті розкрито основні когнітивні патерни, зокрема «Евристика доступності», «Виразний контраст», «Негативне мислення», «Перевага або ілюзорна перевага», «Мольберт» та їх гумористична актуалізація за допомогою таких стилістичних фігур, як парапросдокіан, іронія, батос, подвійний зміст, каламбур, метафора та пастиш у вузькому значенні. Досліджувані українські жарти вплітаються в ситуативний контекст драматичних подій у темпоральності стрімкого потоку новин про російсько-українську війну. У статті досліджуються основні прагматичні функції українського гумористичного дискурсу часів війни та зроблено додаткові зауваження щодо ряду тверджень із деяких теорій гумору. Український гумористичний дискурс воєнного часу проаналізовано на тлі нинішніх жорстоких реалій російсько-української війни. Він відрізняється від довоєнного українського гумористичного дискурсу стилістично, прагматично та пізнавально.