ІНОМОВЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ДЕРЖАВИ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті проведено ґрунтовний аналіз іномовлення як одного з основних інструментів державних стратегічних комунікацій у контексті глобальної цифровізації та інформаційної війни. Іномовлення розглядається не лише як канал донесення офіційної позиції держави, а і як активний механізм формування міжнародного інформаційного порядку денного, впливу на громадську думку та просування національних інтересів. Досліджується вплив цифрових платформ, алгоритмічних систем і соціальних мереж на трансформацію стратегій іномовного мовлення, акцентуючи увагу на особливостях персоналізації контенту та значенні емоційних реакцій аудиторії в інформаційних кампаніях.

Стаття висвітлює феномен інформаційної боротьби, окреслюючи механізми поширення фейкових новин, маніпуляції суспільною думкою та застосування стратегій пропаганди і контрпропаганди в умовах гібридних загроз. Аналізуються кейси використання іномовлення державами, такими як Велика Британія, США, Катар, росія та Китай, з оглядом їх стратегічних особливостей медійного впливу. Окремо розглянуто регіональні виклики у сфері інформаційної безпеки на прикладах Польщі, Молдови та Білорусі.

У рукописі наголошується на необхідності розроблення уніфікованих комунікативних наративів, що відповідають як внутрішній інформаційній політиці держави, так і очікуванням міжнародної аудиторії. Іномовлення визначено як базовий інструмент м’якої сили (soft power) у формуванні довіри та взаєморозуміння на міжнародній арені. Стаття акцентує на важливості адаптації іномовних стратегій до умов цифрової медіаекосистеми та зростання ролі інформаційної безпеки у державній комунікації.