Цифрова дипломатія у сучасній зовнішньополітичній діяльності США
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-2652.2026.11Ключові слова:
цифрова дипломатія, зовнішня політика США, соціальні медіа, міжнародні комунікаціїАнотація
У статті проаналізовано особливості формування й підходи реалізації цифрової дипломатії як інструменту сучасної зовнішньої політики США. Зовнішня політика США все більше спирається на можливості міжнародно-інформаційних технологій, а дипломатія виходить за межі традиційних переговорів і стає інтегративним елементом цифрового політичного простору. У роботі з’ясовуються теоретико-методологічні підходи, що сформувалися у рамках міжнародно-політичної науки щодо розуміння концепції цифрової дипломатії. Визначається, що цифрова дипломатія є продовженням традиційної дипломатичної діяльності, але із застосуванням нових технологічних підходів, вона включає різні форми комунікації, зокрема використання соціальних мереж, офіційних урядових вебсайтів, блогів, онлайн-конференцій, відеоплатформ та цифрових месенджерів. Завдяки інструментам цифрової дипломатії країни спроможні ефективно доносити свою позицію до міжнародної спільноти, вибудовувати комунікаційні стратегії з різними цільовими аудиторіями, здійснювати інформаційний вплив у режимі реального часу та протидіяти пропаганді та іншим деструктивним інформаційно-комунікаційним впливам.
США зі свого боку, як глобальний лідер, використовують цифрову дипломатію як потужний інструмент реалізації своєї зовнішньої політики, механізм активного просування стратегічних національних інтересів у сучасному нестаціонарному, антагоністичному й взаємозалежному світовому порядку. У статті характеризовано етапи розвитку цифрової дипломатії у США від адміністрації Дж. Буша-молодшого й до твіттер-дипломатії Д. Трампа. Наголошується, що особливо активно цифрові технології почали впроваджуватися у зовнішньополітичну практику США під час адміністрації Б. Обами із втіленням концепції Public Diplomacy 2.0, що передбачала широке використання соціальних медіа у зовнішньополітичних комунікаціях. Окремо визначається сучасний інституційний механізм із впровадження цифрових технологій у зовнішньополітичному процесі США, розкриваються особливості цифрової дипломатії США в умовах російсько-української війни.
Завантаження
Посилання
Bjola, C., & Coplen, M. (2023). Digital Diplomacy in the Time of the Coronavirus Pandemic: Lessons and Recommendations. In The Palgrave Handbook of Diplomatic Reform and Innovation. Studies in Diplomacy and International Relations. Palgrave Macmillan, Cham, 323–342. https://doi.org/10.1007/978-3-031-10971-3_16
Bjola, C., & Manor, I. (2022). The Rise of Hybrid Diplomacy: From digital adaptation to digital adoption. International Affairs, 98(2), 471–491.
Chekalenko, L. (2017). Shkola dyplomatii SShA [US Diplomatic School]. Zovnishni spravy. Istorychni nauki, 10, 28–33. [in Ukrainian].
Cull, N. J. (2013). The Long Road to Public Diplomacy 2.0: The Internet in US public diplomacy. International Studies Review, 15, 123–139.
Donald, J. (2025). Trump on Twitter: The United States has foolishly given… Х. https://twitter.com/realdonaldtrump/status/947802588174577664?lang
Fasinu, E. S., Olaniyan, B. J., & Afolaranmi, A. O. (2024). Digital Diplomacy in the Age of Social Media: Challenges and Opportunities for Crisis Communication. African Journal of Social Sciences and Humanities Research, 7(3), 24–38.
Gavrylenko, I. (2014). Geopolitychnyi vymir publichnoyi dyplomatii SShA [Geopolitical Dimension of US Public Diplomacy]. Mizhnarodni vydnosyny. Seriia “Politichni nauki”, 3, 25–38 [in Ukrainian].
Glassman, J. K. (2025). Public Diplomacy 2.0: A New Approach to Global Engagement. U.S. Department of State. https://2001-2009.state.gov/r/us/2008/112605.htm
Gumenyuk, T., Frotveit, M., Bondar, I., Horban, Yu., Karakoz, O. (2021). Cultural Diplomacy in Modern International Relations: The influence of digitalization. Journal of Theoretical and Applied Information Technology, 99(7), 1549–1560.
Gutsal, S. (2010). Publichna dyplomatiia yak suchasnyi priorytet zovnishnioi polityky derzhavy [Public Diplomacy as Contemporary Priority of Foreign Policy of the State]. Stratehichni priorytety, 3(16), 106–114. [in Ukrainian].
Hanson, F. (2012). Baked In and Wired: eDiplomacy and State. Foreign Policy at Brookings, 41 p. https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2016/06/baked-in-hansonf-5.pdf
Hedling, E. (2021) Transforming practices of diplomacy: the European External Action Service and digital disinformation. International Affairs, 97(3), 841–859. https://doi.org/10.1093/ia/iiab035
Holoborodko, O. (2024). Vykorystaniia tzyfrovoi kulturnoi dyplomatii dlia prosuvannia natzionalnykh interesiv u hlobalnomu infornatziinomu prostori [Using Digital Cultural Diplomacy to Promote National Interests in the Global Information Space]. Ekonomika ta syspilstvo, 69. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-69-71 [in Ukrainian].
Hrynchuk, M. (2016). Tzyfrova dyplomatiia SShA [US Digital Diplomacy]. Gileya: naukovyi visnyk, 112, 334–336. [in Ukrainian].
Krasnopolska, T., & Myloserdna, I. (2022). Tzyfrova dyplomatiya yak osnova novoyii publichnoyii dyplomatii [The Digital Diplomacy as Basis of a New Public Diplomacy]. Aktualni problemy polityky, 69, 13–20. https://doi.org/10.32837/app.v0i69.1296 [in Ukrainian].
Nye, J. (2004). Soft Power: The Means to Success in World Politics. N.Y.: Public Affairs. https://www.belfercenter.org/sites/default/files/legacy/files/joe_nye_wielding_soft_power.pdf
Office of the Under Secretary of State for Public Diplomacy and Public Affairs (n.d.). Public Diplomacy: Strengthening U.S. Engagement with the World. https://uscpublicdiplomacy.org/sites/uscpublicdiplomacy.org/files/legacy/pdfs/PD_US_World_Engagement.pdf
Okladnaya, M., Stetsenko, V. (2020). Rol tsyfrovoi dyplomatii v suchasnii zovnishnii politytsi derzhavy [The Role of Digital Diplomacy in the Foreign Policy of the State]. Law and Innovative Society, 2(15), 13–17. https://doi.org/10.37772/2309-9275-2020-2(15)-2 21 [in Ukrainian].
Pierri, F., Luceri, L., Jindal, N., & Ferrara, E. (2023). Propaganda and misinformation on Facebook and Twitter during the Russian invasion of Ukraine. Proceedings of the 15th ACM web science conference, 65–74. https://doi.org/10.1145/3578503.3583597
Pipchenko, N. (2015). Tsyfrova dyplomatiia yak instrument zovnyshniopolitychnoi diialnosny SShA [Digital diplomacy as the instrument of US foreign policy activity]. Mizhnarodni vidnosyny. Seriia «Politichni nauky», 5, 15–26. [in Ukrainian].
Skryabina, V. (2019). Persuazyvnyi komponent tzyfrovoi publichnoi dyplomatii [Persuasive Сomponent of Digital Public Diplomacy]. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty, 4, 249–259. https://doi.org/10.31866/2616-745x.4.2019.177655 [in Ukrainian].
Snow, N. (2020). Public Diplomacy. Oxford Research Encyclopedia of International Studies. https://oxfordre.com/internationalstudies/view/10.1093/acrefore/9780190846626.001.0001/acrefore-9780190846626-e-518.
Tykhonenko, & I., Kyrychenko, E. (2023). Feministychna dyplomatiia yak instrument realizatsii zovnyshnoyii polity derzhavy ta bagatostoronnyogo myzhnarodniyogo spivrobitnytstva v XXI stolitti [Feministic diplomacy as the instrument of realization of foreign policy of state and multilateral international cooperation in the XXI century]. Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, 6, 118–125. https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2023.06.118 [in Ukrainian].
Tykhonenko, I. (2019). Tzyfrova dyplomatiya yak instrument zovnyshnoyii polityky SShA u XXI st. [Digital Diplomacy as the Instrument of US Foreign Policy in the 21st century]. Politychne zhyttia / Politiical Life, 1, 85–90. [in Ukrainian].
Verrekia, B. (2017). Digital Diplomacy and Its Effect on International Relations. Independent Study Project (ISP) Collection, 2596. https://digitalcollections.sit.edu/isp_collection/2596
