СИСТЕМА ІНОМОВЛЕННЯ ФРАНЦІЇ: ВІД КОЛОНІАЛІЗМУ ДО ФРАНКОФОНІЇ

Анотація

У статті характеризується міжнародне мовлення як зовнішньополітичний інструмент Французької республіки та його трансформація в геополітичному контексті. Актуальність цього вектору визначається, по-перше, тим, що державні міжнародні медіа Франції практично не брали участь у поширенні пропаганди у період між світовими війнами, під час Другої світової та Холодної війн, що вирізняє французьке іномовлення з-поміж аналогічних служб країн Заходу, та, по-друге, сфокусованістю системи іномовлення Франції на просуванні французької культури та мови, що робить вивчення відповідного досвіду корисним для України. Мета дослідження полягає у виявленні основних етапів еволюції іномовлення Франції як зовнішньополітичного інструменту та його структури. Для досягнення вказаної мети були реалізовані завдання виокремити етапи становлення і розвитку системи іномовлення Французької республіки, з’ясувати актуальні імперативи цього мовлення. Було з’ясовано, що, будучи заснованою як служба колоніального мовлення, під тиском обставин вже в перше десятиліття свого існування вона перетворилася на міжнародну службу. Сучасна система почала формуватися із середині 1970-х років, і на сьогоднішній день включає в себе службу радіомовлення Radio France Internationale (RFI), окрему радіослужбу Monte Carlo Doualiya для країн арабського регіону, мережу телеканалів France 24. Діяльність всіх цих медіа координується державним холдингом France Médias Monde. Також частиною системи іномовлення Франції можна вважати глобальну мережу франкомовних телеканалів TV5 Monde. Імперативами міжнародного мовлення Французької республіки на сьогоднішній день є вплив на країни — колишні французькі колонії та підтримка французької культури та мови (іномовлення як один з інструментів політики франкофонії), що закріплено у відповідних нормативних документах.