ПЕРСПЕКТИВИ РЕГУЛЮВАННЯ МЕДІАРЕСУРСІВ В ТЕЛЕГРАМІ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

Анотація

Стаття досліджує структуру українського медіаландшафту на платформі «Телеграм» в умовах повномасштабної війни в контексті перспектив його регулювання. Дослідження базується на моніторингу 288 телеграм-каналів у категорії «Новини та медіа».

Особливу увагу приділено регуляторним аспектам, зокрема в контексті Закону Україні «Про медіа» та порівнянні його інструментарію з європейським Актом про цифрові послуги (DSA). Дослідження продемонструвало, що хоча онлайн-медіа, представлені в телеграмі, в топ-100 входять лише 4% національних онлайн-медіа. Натомість більшість популярних українських телеграм-каналів мають анонімних власників і не підпадають під дію національного законодавства, що створює потенційні загрози в інформаційному просторі. Розглянуто різні механізми регулювання контенту: пре-модерація, верифікація каналів, видалення незаконного контенту за скаргами користувачів або запитами державних органів, повна заборона платформи, а також превентивні заходи.

Дослідження показує, що в умовах війни корпоративна регуляторна політика соціальних мереж демонструє свою неефективність, а блокування платформи в окремій країні є вимушеним, але непродуктивним рішенням у довгостроковій перспективі. У випадку України ситуація ускладнюється тим, що навколо телеграму вже сформована потужна комунікаційна інфраструктура, руйнування якої означатиме втрату важливого каналу комунікації з громадянами. Автор також наголошує на необхідності регулювання AI-технологій, що впроваджуються на цифрових платформах, зокрема й у телеграмі.

Комплексний аналіз українського сегменту телеграму як медіапростору з унікальними характеристиками, що сформувалися в умовах війни, дозволив розробити практичні рекомендації щодо регулювання цієї платформи з урахуванням законодавства України та європейських норм.