Політика рецензування

Процедуру рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної колегії. Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та винесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Рецензування орієнтоване на об’єктивну оцінку змісту наукової статті, її відповідності актуальним проблемам науки й вимогам журналу та передбачає комплексний аналіз переваг та недоліків статті.

Науковий журнал «Інтегровані комунікації» застосовує процедуру подвійного «сліпого» рецензування – оцінка рукопису статті двома рецензентами без повідомлення імені автора та іншого експерта. Автор також не знає імен рецензентів. Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через випускового редактора журналу.

Рецензенти повідомляються про те, що направлені ним рукописи є інтелектуальною власністю авторів та відносяться до тих відомостей, що не підлягають розголошенню. Рецензентам не дозволяється робити копії наданої на рецензування статті або використовувати знання про зміст статті до її опублікування. 

Етапи рецензування:

1. Редакція перевіряє надіслані статті на антиплагіат за допомогою відповідного програмного забезпечення.
2. Редакційна колегія призначає для рецензування рукопису двох незалежних експертів за профілем дослідження. Рецензенти упродовж двох тижнів оцінюють статтю.
3. Редакція надсилає автору рукопис статті з зауваженнями рецензентів та пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті. Автору надано місяць для виправлення зауважень та повторного надсилання статті до редакції.
4. Виправлений варіант погоджується з рецензентами, що роблять висновок про можливість публікації. У разі відхилення рецензентами статті редакція надсилає автору письмове повідомлення.

Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження й додержання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, у якій виконувалось дослідження. Важливим є впевнитися і в необхідних випадках домогтися від автора відповідності до стандартів, прийнятих в конкретній області науки або у науці в цілому. Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того рецензентами визначається відповідність статті принципам етики у наукових публікаціях та надаються рекомендації щодо усунення випадків їх порушення. Публікація досліджень або творів, що не пройшли рецензування, часто сприймається з недовірливістю професіоналами в багатьох областях.