Інтегровані комунікації

Дистанційний лексикографічний дискурс: медіаплатформи комунікативної взаємодії

Вікторія Іващенко — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

Стаття актуалізує проблемне поле дистанційного лексикографічного дискурсу, параметри й вектори його опису та типологічні різновиди з огляду на термінографічний аспект. Ця проблема досі не має належного висвітлення в науковій літературі, що дає всі підстави запропонувати власне авторське її бачення. Використання методу проблемного аналізу дозволило окреслити такі параметри опису дистанційного лексикографічного дискурсу: предмет комунікації; учасники (суб’єкти), канали, вектори комунікативної взаємодії (дискурсивні вектори) та засоби комунікації. Системний аналіз та метод сходження від абстрактного до конкретного дозволили в дистанційному форматі розмежувати: з одного боку, інтракультурний, інтеркультурний (міжкультурний), транскультурний та мультикультурний лексикографічні дискурси; з другого – дискурс словника, дискурс словникової статті, термінологічний і термінографічний дискурси та лексикографічний дискурс термінологічних шкіл. Контент-аналіз та описовий метод увиразнили кореляції між різновидами дистанційного лексикографічного дискурсу та медіаплатформами комунікативної взаємодії, що їх репрезентують. Використання методів спостереження, лексикографічного, порівняльно-зіставного, системного аналізу та методу аналізу словникових дефініцій дозволило відповідно до трьох класифікаційних критеріїв (адресатного, каналу спілкування та відношення до етнокультури) виявити: основні різновиди лексикографічного дискурсу; співвідношення для кожного різновиду з відповідною платформою опосередкованої (дистанційної) комунікативної взаємодії. Встановлено, що різновиди лексикографічного дискурсу корелюють між собою за різними векторами комунікативної взаємодії. Така кореляція допомагає на конкретних прикладах з’ясувати, які медіапатформи опосередкованої (дистанційної) комунікативної взаємодії як посередники можуть бути використані в тому чи іншому різновиді. Зазначено, що комунікативна взаємодія в лексикографічному дискурсі перебачає не лише передавання інформації у форматі словника (тексту), а й обмін інформацією про словник у різних формах її вияву, зокрема й дистанційному.

Медіакомунікації як інструмент пропагандистської боротьби «за серця та уми» на теренах ЦСЄ

Віталій Терещук — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті аналізується роль медіакомунікацій як пропагандистського інструменту впливу на населення регіону Центральної та Східної Європи у два останніх на даний час періоди існування системи міжнародних відносин, а саме біполярний та постбіполярний. На основі тодішніх практик іномовлення показано, що пропагандистський вплив як на Радянський Союз, так і на країни ЦСЄ у часи Холодної війни посіли важливе місце у зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки та їхніх союзників. Провідними інструментами такого медіавпливу на СРСР і соціалістичний блок були американські радіослужби «Голос Америки», «Радіо Вільна Європа» та «Радіо Визволення» («Радіо Свобода»). Охарактеризовано постбіполярний період у використанні пропагандистських медіакомунікацій і виокремлено дві тенденції. З одного боку, мало місце згортання великої кількості американських, британських, німецьких тощо служб мовлення через зникнення їхнього raison d’être. З іншого боку, після розпаду Радянського Союзу мала місце діяльність, яку можна розглядати як спробу відновити (зберегти) спільний медійний простір на теренах колишнього СРСР. Зокрема, в сфері медіакомунікацій активно просувався концепт «єдиного інформаційного простору СНД», який мав би зберегти домінування росії та російської мови у медіасфері пострадянських країн. Автором зроблена спроба окреслити перспективи збереження Центральної та Східної Європи у фокусі уваги іномовлення провідних акторів міжнародних відносин. Зокрема, обґрунтовано думку, що можливість збереження росією медійного впливу в кордонах СНД є малоймовірною, з огляду як на очевидний дрейф низки кавказьких та азійських пострадянських країн до більш близьких у культурному сенсі сусідніх країн, так і експансіоністську (включаючи воєнну агресію) політику росії останніх двох десятиліть, яка, вочевидь, підштовхнула країни регіону до переосмислення ролі російського медіапродукту як компоненту «м’якої сили» РФ та до посилення уваги до захисту національних інформаційних просторів. Щодо перспектив збереження Центральної та Східної Європи у фокусі уваги іних акторів міжнародних відносин, то це головним чином залежить від поточних зовнішньополітичних цілей, які можуть актуалізувати потребу використання медіакомунікацій як компоненту «м’якої сили».

Інформаційний тероризм як інструмент гібридної війни та фактор руйнації медіапростору

Дар'я Харамурза — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті проаналізовано явище інформаційного тероризму, який набув нових ознак в умовах глобалізації та розвитку сучасних інформаційних технологій. Окреслено специфіку цього поняття. Визначено принципові відмінності між інформаційним, медіа- та кібертероризмом. Авторка наголошує, що повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, розпал гібридної війни, масштабні інформаційно-психологічні спецоперації, дезінформаційні кампанії та кібератаки стали частиною сучасного інформаційного простору. Усе це вимагає нового підходу до аналізу інформаційного тероризму. У статті наведено основні інструменти та принципи інформаційного тероризму, визначено характерні ознаки інформаційного тероризму та його прояви в умовах російсько-української гібридної війни. Наголошено на двох ключових точках перетину медіа та тероризму. Перша – це ретрансляція мас-медіа актів терору, друга – використання терористами мас-медіа, соціальних мереж та інших інструментів комунікації у власних цілях. Інформаційний тероризм руйнує медіасистему та спричиняє потужний психологічний тиск у поєднанні з дезінформаційними кампаніями, поширенням фейків та діпфейків, поширенням інформаційних вірусів, застосуванням маніпулятивних технологій, посиленням психологічного тиску за допомогою медіа, трансляцією ідей ворога за допомогою продуктів масової культури, використанням інструментарію нової пропаганди. Інформаційний тероризм вносить дисбаланс у роботу медіаіндустрії, яка не може продовжувати функціонувати за старими правилами. Звідси виникає наступне не менш важливе питання – рівень медіабезпеки країни в цілому та кожного її громадянина. Медіатероризм отримує нові можливості у віртуальному світі – світі, у який люди прагнуть втекти від жорстокої реальності. Натомість потрапляють у світ маніпуляцій та пропаганди, де інструменти «м’якої сили» у поєднанні з маніпулятивними технологіями, дезінформаційними кампаніями, залякуванням, використанням методу батога та пряника, формують викривлену реальність.

Маніпулювання інформацією: теоретичні аспекти наукового дискурсу

Михайло Гришин — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті обґрунтовано основні аспекти маніпулювання інформацією. Визначено, які з них стосуються мас-медіа та хто з українських і зарубіжних науковців їх досліджував. Зосереджено увагу на тому, що технології маніпуляції в медіа застосовуються для формування громадської думки, впливу на поведінку пересічних громадян та контролю за тими чи іншими наративами. Вивчення медіаманіпуляцій розвиває навички критичного мислення й підвищує медіаграмотність споживачів, що дозволяє розрізняти достовірну інформацію та маніпулятивний контент. А це дає можливість приймати правильні рішення та знижує ризик бути введеними в оману або піддатися маніпуляціям з боку оманливих медіатактик. Маніпуляції в медіа мають значну загрозу для демократичних процесів, адже фейкові новини та дезінформаційні кампанії підривають довіру громадськості, спотворюють та маніпулюють політичними наративами. Розпізнавання маніпуляцій у ЗМК дає громадянам інструменти для протидії цим загрозам. Відтак захищеними є демократичні принципи прозорості, підзвітності та поінформованої участі. Маніпуляції в медіа часто пов’язані з неетичними практиками, зокрема з поширенням дезінформації, перекручуванням фактів або використанням оманливих прийомів для створення сенсацій. Вивчення маніпуляції в медіа дає можливість журналістам стати більш обізнаними з такими тактиками та спонукають до дотримання етичних стандартів у журналістських матеріалах. Споживачі інформації, які розуміють, що таке маніпуляції в медіа, можуть перевіряти інформацію та не піддаватися впливу оманливого або упередженого контенту. Вивчення маніпуляцій у медіа має вирішальне значення для розвитку критичного мислення, захисту демократичних процесів, просування етичної журналістики, розуміння людської поведінки та зміцнення цифрового громадянства. Це дає змогу окремим громадянам і суспільству загалом орієнтуватися в складному медіаландшафті та протидіяти негативним наслідкам маніпулятивних упливів.

Практикоорієнтована компонента в освітньо-професійній підготовці журналістів (на прикладі інтегрованої освітньої програми взаємодії з суспільним мовником)

Світлана Петренко — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті порушується актуальне питання практикоорієнтованої спрямованості журналістської освіти в Україні в умовах технологізації всесвітнього інформаційно-комунікаційного простору, стрімкого розвитку суперсучасних засобів та інструментів комунікації, інформаційних, смислових і психологічних воєн. Як відповідь на виклики сучасного медіапростору розглядається поглиблена інтеграція теоретичної та практичної навчальних компонент освітнього процесу, розвиток нових форм взаємодії закладів вищої освіти, що готують журналістські кадри, та медіаорганізацій як баз практичного навчання. Об’єктом дослідження є освітньо-професійна підготовка журналістів, предметом – практикоорієнтована компонента підготовки журналістських кадрів, спрямована на суспільні цінності, формування соціально відповідального журналіста. Метою науково-практичного дослідження є розробка й апробація інтегрованої практикоорієнтованої компоненти (ІПОК) освітньо-професійної підготовки журналістів, спрямованої на поєднання теоретичних засад фаху з опануванням практичних знань і навичок через взаємодію закладу вищої освіти та бази практики. У статті викладені проміжні результати апробації практикоорієнтованої компоненти освітньо-професійної підготовки журналістів. Йдеться про розробку і впровадження в освітній процес інтегрованої навчальної програми (ІНП) для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, що поєднує в собі теоретичний і практичний складники опанування предметом і реалізується в освітньо-професійній колаборації Київського університету імені Бориса Грінченка й АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Описано особливості та етапи апробації інтегрованої навчальної програми в реальному освітньому середовищі. Подано результати спостережень, аналізу, опитувань, практичних дій та відповідне обгрунтування й інтерпретацію. Звернено увагу на позитивні результати включеності в цей процес здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Зроблено висновок про необхідність подальшого вдосконалення інтегрованої практикоорієнтованої компоненти, і зокрема в напрямку інтеграції з іншими фаховими дисциплінами та навчально-виробничими практиками. Отримані результати мають практичну цінність для методичного забезпечення впровадження інтегрованої практикоорієнтованої компоненти в систему освітньо-професійного навчання журналістів.

Специфіка культурної ідентичності у проблематиці сучасних медіа

Інга Погребняк, Марина Ясінська — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

У тексті статті окреслено нагальну необхідність утворення медіапростору, що спроможний боронити національну самобутність і дати достойну відповідь маніпулятивним наративам країни-агресора. Сучасні українські медіа в культурно-мистецьких означеннях досить багатоаспектні щодо тематичних вимірів із проблематики – зокрема унікальність української мови, книговидавничий ринок, популяризація української культури (не спотвореної елементами меншовартості), висвітлення роботи режисерів і продюсерів на міжнародних фестивалях, промоція новинок аудіовізуального світу, створення онлайн-антології (зібрання, видання та переклад текстів українських літераторів про війну), архівування спогадів та власних вражень української інтелектуальної еліти. Під час повномасштабного вторгнення культурні медіа встановлюють діалог зі світовою спільною. Гібридна війна, котру роками вела Росія, блокувала всілякі можливості показати міжнародній спільноті справжні ознаки нашої держави, не розмитої висловами про «братські народи» тощо. Тому, пізнавши нас зараз, світ пожвавився у своєму прагненні дізнатися про Україну більше, у бажанні співпрацювати. Наративи про «величність» російської самобутності поступово переходять на інший вектор. Тепер лідирує ідея української «незламності», що коригується мотивами складної ідентичності у непростих умовах агресивної політики ворога. Отже, медіакультури під час повномасштабного вторгнення є невід’ємним елементом у консолідації суспільства задля розбудови нових цінностей та ідеалів, відкидання ідей зросійщення (малороства). Специфіка національної ідентичності проглядається в їх матеріалах з поліфонічного забарвлення, окрім того, такі засоби масової інформації є потужним інструментом популяризації української культури (зокрема, воєнної) та історії у світовому контексті.

Громадянська журналістика в Україні та глобалізаційні медіапроцеси в період російсько-української війни

Олег Харченко — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті розглянуто громадянську журналістику як сучасне явище мультимедійного простору України, сучасні тенденції розвитку громадянської журналістики під час російсько-української війни. Дослідження виокремлює головні риси цього різновиду журналістики, що активно розвивається в соціальних мережах та на інших платформах Інтернету. До основних характеристик належать оперативність та мобільність, легкість публікації та подання матеріалу, велика аудиторія покриття, негайний зворотній зв’язок та можливість живого спілкування, краудсорсинг та різноманітність точок зору, активність та промоція. Об’єктом дослідження є сучасний український медіадискурс воєнного часу. Матеріалом для аналізу слугували українські інформаційні повідомлення та аналітика, створені громадськими журналістами під час російсько-української війни. Громадянська журналістка під час російсько-української війни стає доступною для широкої громадськості України як аматорського, так і професійного складу. Блог став інструментом розвитку та нестримного росту впливу громадянської журналістики на формування суспільної думки, шляхом надання інформації з перших джерел, оперативності й мобільності, легкості подання матеріалу та його сприйняття, великої аудиторії покриття та інтерактивності, краудсорсингу та різноманітності точок зору. Поява відеоматеріалів та текстових повідомлень найвідоміших блогерів України на шпальтах світових видань та в телепрограмах провідних компаній світу свідчить про стрімкий ріст та посилення довіри до цього виду журналістики. Перспективи подальшого дослідження ми бачимо в аналізі нових тенденцій розвитку громадянської журналістики, появі нових рис та навіть жанрів, зближенні форматів традиційних медіа та блогів соціальних платформ.

Технології формування особистого бренду у сфері графічного дизайну

Леонід Новохатько, Владислав Власов — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

Дизайнерський складник за останні роки набув особливої популярності на ринку рекламних та піар-послуг, а тому має практичну значущість. З огляду на це виділитись з-поміж конкурентів, використовуючи не тільки творчість, а й індивідуальний підхід, тим більше – створити власний бренд у цій сфері, – стає необхідним та актуальним. Тим більше, використання сучасних технологій дає безмежні можливості для просування власного бренду. У статті досліджено ефективність методів просування власного бренду графічного дизайнера з порівнянням обраних медіаплатформ; розроблено та реалізовано комплексну стратегію просування особистого бренду. Онлайн-присутність на міжнародних платформах є ключовим елементом для зацікавлення міжнародних клієнтів. Участь у міжнародних ініціативах, конкурсах та виставках сприяє розширенню професійного ком’юніті. Оптимізація вебсайтів для міжнародних пошукових систем підвищує шанси залучення нових клієнтів за кордоном. Використання різних соціальних мереж дозволяє дизайнерам просувати свій бренд та привертати увагу аудиторії. Привабливий контент-маркетинг відіграє важливу роль у збереженні інтересу та взаємодії з аудиторією. Інтеграція штучного інтелекту в робочий процес дозволяє автоматизувати процеси та персоналізувати контент. Розуміння трендів та запитів споживачів допомагає графічним дизайнерам позиціонувати себе на світовому ринку. Визначено цільову аудиторію та її основні характеристики. Залучено та комплексно описано метод сегментації аудиторії за різними критеріями. Сегментація спрямована на розрізнення груп споживачів для індивідуального впливу та зосередження на їхніх потребах. Встановлені медіаканали та стратегії просування. Акцентовано на важливості адаптивності стратегії, постійного моніторингу та оновлення стратегії, враховуючи зміни в попиті, поведінці споживачів та розвитку технологій. Остаточний вибір платформи для розробки вебсайту дозволяє сформувати ефективну структуру та інформаційні блоки. Використання друкованої продукції, такої як візитівки, є максимально ефективним для просування на офлайн заходах та особистих зустрічах. Цей метод просування власного бренду не тільки виконує рекламну функцію, а й добре працює на іміджевий складник у майбутньому.

Реклама та PR клінінгових послуг в Україні (2010–2023 рр.)

Ілля Афанасьєв, Михайло Рябчук — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті аналізується розвиток клінінгових послуг в Україні впродовж 2010–2020-х років. Досліджено не лише масмедійні публікації з оглядами ринку, але й ділові пропозиції, інормаційні та рекламні матеріали провідних українських клінінгових компаній. Проведено порівняльний аналіз особливостей українських та іноземних компаній, зібрано великий обсяг кількісної інформації про розвиток цього бізнесу, його провідні тенденції, підприємства, клієнтську базу, негативні та позитивні чинники діяльності клінінгових компаній. Головну увагу авторів статті придлено історії та перпективам промоції українських клінінгових послуг: маркетинговим стратегіям, рекламним та PR-продуктам. Описано основні рекламні канали, які використовувалися клінінговими компаніями. Важливе місце в дослідженні посідають гендерні аспекти промоційної продукції, яка поширювалася у 2023 році. Для вивчення цього аспекту було застосовано контент-аналіз. Описуються закономірності психологічної інтерпретації кольорів. Стаття має прикладну спрямованість. Використовуючи арсенал засобів, накопичений світовою рекламною та PR-практикою, описаний у професійній літературі, та враховуючи основні потреби й виклик клінінгової галузі в Україні першої половини 2020-х рр., запропоновані численні рекомендації. Зокрема: в статті міститься понад 10 слоганів, придатних для використання в клінінговому бізнесі; пропонується інструкція-шаблон рекламної статті, включно з детальними рекомендаціями щодо стилю, лексики; низка порад клінінговому бізнесу щодо використання кольорів у графічному дизайні інформаційної, рекламної та PR-продукції.

Ключові тенденції та досягнення бренду українського кіно після повномасштабного російського вторгнення

Леонід Новохатько, Валерія Снопкова — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

Стаття розглядає ключові тенденції та досягнення бренду українського кіно після повномасштабного російського вторгнення. Реалії просування бренду українського кіно – це фестивальна залученість та репрезентація української оптики на міжнародних майданчиках. В Україні активно розвивається власний кінематографічний бренд. Щороку створюються нові заходи, присвячені популяризації українського кіно, з’являються нові імена в індустрії. Українське кіно відображає цінності, сформовані в ході історії, такі як боротьба, незалежність, інноваційність, культурна самоідентифікація та авторство. У дослідженні застосовано методи проблемного, системного та контент-аналізу, описовий, методи спостереження, аналітичний. Залучено також соціологічні дослідження; експертні оцінки; моніторинг фестивалів. Вкрай важливим є визначення цільової аудиторії, що складається з різних груп, які виявляють інтерес до різних аспектів кіноіндустрії, взаємодія та адаптація стратегій просування. Успіхи українського кіно (касовий успіх фільмів «Мавка» та «Довбуш») дають надію на зміну сприйняття глядачем власного продукту та набуття статусу канону. Надзвичайно важлива на сьогодні всебічна підтримка українського кіно в міжнародних кіноінституціях та організаціях. Пильна увага та інтерес до українського кіно під час Берлінале 2023 року свідчить про зміну ставлення до нього в світі. Україна вдало використала фестивальну платформу для представлення свого кіно та демонстрації солідарності в контексті російської агресії. Новий образ України на Берлінале відзначається символічною зміною кольорів ведмедя Берлінале на кольори українського прапора. Водночас необхідна державна підтримка та ефективні механізми розвитку для подолання проблем та підвищення впливу українського кіно на світовій арені.

До проблеми відновлення культурних цінностей України: соціокультурні ініціативи

Тетяна Кузнєцова, Владислав Сопрун — Thu, 28 Dec 2023 00:00:00 +0000

У статті розглянуто проблему впливу російської агресії на культурну спадщину України, проаналізовано обсяг пошкоджень та руйнувань її об’єктів. Автори статті аналізують наявні соціокультурні ініціативи, метою яких є захист культурної спадщини та відновлення культурних цінностей України. Встановлено, що наявні ініціативи досить різноманітні та різносторонні, оскільки підходять до питання порятунку культурних цінностей з різних точок зору. Водночас вони розрізнені та нескоординовані між собою, адже деякі з них мають схожі, якщо не ідентичні напрями діяльності. Попри те, що сьогодні наявні й міжнародні ініціативи, спрямовані на порятунок українських культурних цінностей, вони створені «ззовні», тому українські інституції не мають на них значного впливу. Ми вбачаємо проблему у відсутності глобальної міжнародної організації, створеної в Україні та частково фінансованої її урядом, яка опікувалася б поширенням інформації про проблему руйнування об’єктів української культурної спадщини на зовнішні авдиторії, збором коштів на відновлення культурних цінностей і «будуванням мостів» між різними ініціативами, громадськими організаціями, представниками бізнесу та експертами для кращої координації зусиль та досягнення більш вражаючих результатів. Очевидно, що за правильного планування у такої організації є великий потенціал досягти своєї мети, адже тема відновлення культурних цінностей є сьогодні досить актуальною та затребуваною. Оглянувши різноманітні проєкти та ініціативи, спрямовані на збереження української культурної спадщини, помічаємо, що усі вони досить різноманітні та різносторонні, оскільки підходять до питання порятунку культурних цінностей з різних точок зору. До того ж важливо, щоб порятунок спадщини був головним напрямком діяльності такої організації, що дозволило б їй не розпорошувати свої можливості, а сконцентрувати ресурси на головній цілі. Вбачаємо перспективу подальшого дослідження в детальному аналізі всіх аспектів створення такої організації в майбутньому.